Головна » 2017 » Січень » 14 » Майстер прози і геній поезії: до 80-річчя від дня народження Євгена Гуцала
Майстер прози і геній поезії: до 80-річчя від дня народження Євгена Гуцала
09:52

Людина, талановита від Бога, здатна проявити себе у різних іпостасях. Таких – одиниці. Таким був Євген Гуцало. Він – автор різноманітної за жанрами і надзвичайно широкої літературної спадщини. Серед його творчого доробку – новели, оповідання, повісті, романи, есе, поезія. Також Гуцало став відомим як автор сценарію для кінострічок та журналіст. Його зараховано до когорти письменників-шістдесятників.

Доля відміряла Євгенові Гуцалу 58 років. Не так уже й багато. А жаль. Якби все склалося трохи інакше, 14 січня ми могли б святкувати його поважний ювілей – 80 років.

Усе починається з дитинства

З’явився на світ письменник 14 січня 1937 року в селі Старий Животів (нині воно називається Новоживотів) Вінницької області. Народився хлопчик в учительській родині. З самого дитинства його виховували в дусі української інтелігенції. Звичайно, це вплинуло на подальше життя Євгена. З дитячих років батьки привчали Женю до книжки, знайомили його з різними науками. Матері й батьку, незважаючи на всі складнощі війни, вдалося зберегти свою бібліотеку. Спочатку хлопчик перечитав усі свої книжки, потім – із шкільної бібліотеки, а ще згодом – із бібліотеки в сусідньому селі. А перша книжка, з якою познайомився майбутній письменник ще в дитинстві, була Біблія.

Хтозна, можливо, це й стало поштовхом для того, що згодом він і сам узявся за перо. А коли достеменно це сталося, не може сказати навіть він сам. «Сьогодні й не скажеш, кали я почав писати, – згадував Євген Гуцало про свої перші літературні спроби, – здається, я писав завжди». Одного разу письменник згадував, що десь у десять років власноруч збив неоковирного дерев’яного стола, поставив його біля хати в кущах бузку і день у день писав за тим столом вірші й оповідання.

Навчання – шлях у світи

Євген Гуцало був спраглим до всього нового і ковтав книжки одну за одною. Він успішно закінчив середню школу, після чого вирішив вступити до одного з київських університетів. Свій вибір майбутній письменник зупинив на журналістському факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. Конкурс на місце тоді був аж 16 чоловік. І на останньому іспиті Євгенові «зрізали» оцінку, через що йому не вдалося стати студентом омріяного університету.

Та це не зупинило Гуцала. В 1955 році він вступає до Ніжинського педагогічного інституту. Євген записався до літературної студії. Як він сам згодом згадував, писав майже завжди і всюди, як тільки знаходилась вільна хвилинка: «Я писав на лекціях, писав у кімнаті гуртожитку, писав у старому — ще князя Безбородька — саду, писав у міській бібліотеці, посилав написане у Київ, але звідти одержував одні й ті самі відповіді, негативні, стандартні».

Після закінчення інституту Євген Гуцало отримував пропозиції щодо роботи в різних періодичних виданнях. Це стало передумовою його кар’єри публіциста. Він працював у газетах Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини та в «Літературній Україні».

Проза – невсипуще джерело мудрості

Багато хто з письменників починає свій творчий шлях із оповідань. На рахунку Євгена Гуцала їх близько двохсот. Вже перша збірка його оповідань під назвою  «Люди серед людей» (1962) стала доволі відомою. Починаючий новеліст часто описував різноманітні характери: «Світлана», «Гордій», «Марися» «Іван», «Божена», «Кесар». Майстру слова вдається вміло показати настрої і переживання сільської людини.

У Євгена Гуцала є чимало творів, де він змальовує красу природи, людей, їхні почуття – здивування, радість, любов. Цю прозу можна назвати ліричною. Це «В полях», «Вечір-чечір», «Скупана в любистку», «Клава, мати піратська», «Весняна скрипочка згори», «Запах кропу», «У сяйві на обрії». Витончена манера написання, майже живописна, акварельна, поєднана з великою увагою до характерів – усе це і становить основу художнього стилю письменника.

Збірки, що побачили світ у 1964-му та 1966-му роках, «Яблука з осіннього саду» та «Хустина шовку зеленого» засвідчили, наскільки влучно і лаконічно Гуцало може показати внутрішній світ людини, стан її душі.

Часто в канву своїх творів Євген Гуцало вводить юнака або дівчину, які тільки-но починають самостійне життя («Багряне листя», «Скупана у любистку»), підлітка, що має незвичайну поетичну душу («Олень Август»). Перу Євгена Гуцала належить збірка 1969 року під назвою «У лелечому гнізді». Це одна із найліпших книжок про дітей в українській літературі.

Талант митця різноплановий. У нього були і «ексцентричні» оповідання «Жінки є жінки», «Звабники і звабниці». Вони увійшли до збірки «Полювання з гончим псом». У 60-их роках з’являються такі повісті: «Мертва зона», «Родинне вогнище», «Сільські вчителі». Саме в повісті «Мертва зона» Гуцало зобразив війну як тоталітарне спустошення людства, власне, тоталітаризм – сталінський або фашистський – і породжує оту мертву зону. Хоча і в ній є люди, які здатні на благородний вчинок, незважаючи на свою приреченість.

У всіх своїх прозових творах Євген Гуцало намагається показати внутрішній, не всім помітний, світ людини, її емоції, переживання, мрії, зв’язок із природою. Проза Гуцала – невичерпне джерело для розуміння життя, його сенсу в соціальному та історичному масштабі.

Поезію творити – з римами дружити

Мало хто може похвалитися умінням досконало творити як розлогі романи, невеликі новели й оповідання, так і вірші. Але Євген Гуцало умів писати широко, різнопланово і влучно. Тому поезія – це ще одна сходинка на шляху його творчих звершень. Цікаво, що довго письменник не формував зі своєї поезії збірки, а друкував її в різних періодичних виданнях – газетах, журналах.

Перша збірка поезії «Письмо землі» Євгена Гуцала вийшла у світ у 1981 році. Вона складалася з трьох розділів. Перші два з них – «Народжені сонячним вітром» і «Тайнопис природи» – вмістили твори, написані переважно у сімдесятих роках. У них уже чітко прослідковується високий рівень майстра-поета. Третій же розділ – «На березі блакитного і зеленого морів» – складається із 19-ти віршів, які письменник написав іще в юнацькі роки. У них приділено чимало уваги природі, яка допомагає письменнику у роздумах над людським життям. Лінія «людина і природа» збережеться і в наступних збірках поезії: «Час і простір», «Живемо на Зорі». Вірші поета стають більш колоритними, мають більше метафор, порівнянь, епітетів:

Осінь усміхається, зітхає,

Золотом стіка додолу клен.

Сутінками року називають

Місяць листопад іще здавен.

Красне літо в вирій відлетіло,

Мов його ніколи й не було,

І вода у річці потемніла,

Ніби чорне ворона крило.

Не чужою Гуцалу була і тема кохання. Серед його поезій читаємо такі рядки:

Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави. 
І ця ніч шепотіла, і грім шелестів за вікном. 
Я твоя… шепотіли вуста, й шелестіли заграви, 
й блискавки феєричні згоряли над сонним селом.

Я одвіку твоя… шепотіли вуста, наче морок. 
Шелестіла тополя в шалених обіймах грози. 
Я одвіку твоя… у любові, у щасті, у горі 
і в оновленні, явленім чудом гіркої сльози.

         Вірші Євгена Гуцала як і весь його творчий доробок, надзвичайно майстерні. У багатьох віршах йому вдається надзвичайно колоритно зобразити пейзаж разом із зимовим настроєм людини:

Раненько по снігах прийди до мого дому.

Зорю не розбуди – зоря іще хай спить.

І снігурі хай сплять у небі голубому,

І небо хай іще із місяцем лежить.

Рум’янцем хай пашать твої з морозу лиця,

Хай усміх на вустах, немов снігур, тремтить…

Сніжинку не струси – хай на брові іскриться,

Сніжинка на брові нехай горить…

Творчість Євгена Гуцала – невичерпне джерело глибоких почувань людини, любові до природи, що переплітаються в чудовому тандемі. Численні його твори засвідчують це. Отож, хочете почитати хорошу пейзажну чи патріотичну лірику, познайомитися з різними типами характерів людей, сміливо беріть до рук книжку Євгена Гуцала. Його твори захоплять вас уже з перших сторінок.

Марія Порошенко, науковий співробітник Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 505 | Додав: Kotia | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість