Головна » 2015 » Січень » 31 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
15:57
1898, 31 січня, Житомир.

Моє серденько, моє миле!
Я вже спокійний, я вже веселий – “все для тебе, моє серденько”
Моє незадоволення, мої турботи – все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким тепер живу.
Чи ж можу я, як би не старався, бути спокійним, веселим і щасливим, коли все, що мені найдорожче, наймиліше – далеко від мене, не зі мною!

Отож не дивуйся, коли часом я не витримую й прориваюся.
З Когеном я ще раз поважно побалакаю, хоч вийде що з цього? З тим брехуном не дійдеш до ладу. Доведеться, мабуть, через суд кінчати з ним рахунки.

Тільки що прийшов від Мачтета. Він був дуже милим, запрошував до себе, весь час розмовляли про літературу й про друге таке...
Найбільш я зійшовся з його дочкою. Славна дівчина, - вже велика, бо 4 ½ роки має. Так до мене причепилася, мов до давнього знайомого. Мачтет обіцяв забігати до мене, якщо не бреше, бо він ніколи не має часу, вічно кудись бігає. Розказував мені про свою жінку, що терпіти не може його дочки – Тані, що тепер з ним – через що вони живуть з жінкою нарізно. Таня – від першої жінки Мачтета, і мачуха ненавидить пасербицю.

Хвалився мені, що хоче кинути московську літературу і перейти до вкраїнської, але наскільки тут правди, не відаю.
За гімнастику не бійся, дитиночко: я не дозволяю нічого такого робити з ногою, що б їй зашкодило.
Масаж роблю щодня.

Щодо моєї роботи, то краще не питай. Я нічого не роблю, і це мене гризе немало. А не роблю тому, що за цілий день так натомлюся, так роздратуюся, що увечері просто не можу взятись за роботу. Треба мені спочити. Я навіть думаю заслабнути на яких 3 дні, без мене обійдуться, а я тим часом і спочину і щось зроблю. Другого способу я не придумаю.
Увечері я такий розбитий, такий змучений буваю, що тільки читати можу, та й то белетристику.

Тільки що дістав телеграм від тебе. Що вона має значити? Чи справді посада, чи ти мене дуриш, може, щось гірше. Полечу на пошту, не знаю тільки, чи видадуть листа, бо потяг приходить пізно. А нині ще й неділя

З Когеном навряд чи побачуся нині, то й не знаю, чи вдасться виїхати завтра. Коли виїду – телеграфую тобі.
Певно, виїду позавтру, себто у вівторок вранці – значить, в середу вранці буду вдома.
Цілую тебе. Весь схвильований.

Твій Муся.
Наших цілую.

******************************************************************
Примітки:

Славна дівчина ... – В альбомі М. Коцюбинського зберігалося фото Г. Мачтета з дочкою Танею, про яку йде мова у листі.


QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 463 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість