Листи з Житомира. Продовження | 22:33 | ||||
1898, 29 січня, Житомир. Коли б ти подивилася, серце моє, на мене тоді, як я читаю листа від тебе, ти б не пізнала мене. Я й сам чую, що міняюся: очі у мене горять, обличчя ширшає від щасливого усміху, а серце мало не вискочить з грудей. Мабуть, я тебе дуже кохаю, коли зі мною таке діється при читанні листа від тебе. Я такий радий, що ти здорова, що Юрасеві нічого небезпечного нема, що ти бережешся, думаєш про свій стан і шиєш собі ротонду. Все це мене тішить, мов дитину. Дай мені свої устоньки: цілую тебе за подарунки, за книжки, які мені так хотілося мати. Спасибі тобі, серденько. Ти все дбаєш за мене – а, головне, знаєш, чим зробити мені приємність. Я ж не такий догадливий, не такий щасливий, як ти: часом думаю-думаю, щоб Вірі було приємно, і не можу видумати. Таке мені горе. Нині послав тобі рекомендованим листом пробні карточки. Буду чекати, яку порадиш взяти – тоді замовлю. Серденько моє, я здоров, не застуджуюсь; маю багато роботи, а через те мало вільного часу. Увечері хочу піти до Мачтета, треба хоч раз зібратися. Завтра тобі напишу, що там чув і бачив. А може, й сьогодні не застану того “чорномора” вдома. Спасибі тобі за всі новинки. Тільки від тебе й почую цікаве, а то ніхто нічого не пише. Віталь мовчить, треба йому хоч відкриткою нагадатися. На днях пришлю тобі гроші. Вибач, голубочко моя єдина, що на цім місці кінчаю листа, вже ½ на сьому, а мені ще треба забігти в контору, а потому до Мачтета. Завтра напишу більше. Цілую тебе сердечно, моє ти щастя. Кохаю тебе, твій Муся. Маму, Юрасика й Лідю цілую.
| |||||
Переглядів: 1255 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всього коментарів: 0 | |