Головна » 2015 » Січень » 20 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
20:17
1898, 20 січня, Житомир

Дістав тільки відкритку від тебе. Оповістки на посилку ще не маю. Ну, хвала богові, що поганий настрій твій минувся, серденько моє миле. Не допускай себе киснути: веселись, бувай між людьми, не журись, не турбуйся. Я тут буду спокійнішим, коли знатиму, що моє серце почуває себе добре.


Спасибі тобі, голубочко, за те, що знайшла мені Москвича. Може, я таки напишу сими днями яку дрібничку для Франка, хоч у мене так мало часу, так мало, що й спочити ніколи, читати ніколи, не те писати.
Не піду тепер нікуди увечері, хоч би мене тягнено. Годі, не цікаво. Вчора Кравченко знов прибігав до мене увечері читати свої твори. Мусив взяти їх (твори ті) для передачі Фідлерові, який напевне не надрукує. А Кравченко сьогодні як на шпильках сидів і таки не витримав, прибігав нині питатися, як і що. Вибачай, Вірунечко моя, що так багато одвожу місця в листах для Кравченка, але ж бо він займає у мене чимало часу і морочить мені голову. Ну, більш не писатиму про нього.

Я здоров, тільки чогось голова часто болить. Погода у нас дуже погана, мокро, слизько, гнило.
Прийшло нині ч. “Буковини”, вже навіть без помітки “Д. Ц.”
“Галичанин” теж є. Виписав нині “Галицько-літературно-науковий вістник” в редакцію і “Земский сборник” з Чернігова. Хочу ще виписати “Наукові записки”.
Хай це все буде, не завадить мати його.
Читаю, як є час, журнали та ті книжки, що дала мені.

Оце не помітив, як час минув. Тільки, здається, прийшов з редакції, а вже шоста , треба бігти знов. Мушу кінчати цей лист, хоч ще хотілось би погомоніти з тобою, серденько моє єдине, дівчинко моя маленька, Вірунечко кохана.
Цілую тебе в оченьки (і в третє око), в рученьки, устоньки й скрізь. Як твоє здоров’я. Чи не втомляєшся ти чим? Чи не забуваєш мого прохання берегтись?
Бувай здорова, єдина.

Цілую тебе, твій Муся.
Маму й Лідю цілую. Як їх здоров’я?
Юрасеві не “воздушний”, а справжній поцілунок від тата.
Чи не писав Вася?

******************************************************************
Примітки:

“Галицько-літературний-науковий вістник” – йдеться про “Літературно-науковий вістник”.

Москвич Г. – автор “Путеводителя по Крыму”.

“Наукові записки” – Мова йде, мабуть, про “Записки наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка”, що виходили у Львові з 1892 р. Право передплати на них у Росії мали тільки інституції, бібліотеки, редактори та професори.

Чи не писав Вася? – Василь Устимович Дейша.


QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 400 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість