Головна » 2015 » Січень » 12 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
16:31
1898, 12 січня, Житомир, Мінель, 22

З Новим роком, моя ти дитиночко кохана! Цілую й обіймаю тебе міцно й щиро. Бажаю, щоб нам з тобою не розлучатися в новому році, а кохатися так, як кохалися в минулому. Бажати більшого кохання був би гріх.

Не хочу тебе смутити, а тому не напишу, як мені сумно буде стрічати Новий рік без тебе. Треба якось втихомиритися і не дуже сумувати, бо цим не поможеш. Маю надію, що скоро побачимось, може, скоро зовсім покину Житомир, бо ті телеграми від Когена щось-таки значать, мабуть, щось віщують: або він справді матиме гроші і тоді зверне мені залог, або продасть газету, а тоді знов таки матиме спроможність вернути залог і раніш пустити мене. В кожному разі розв’язка наближається, і ми скоро, надіюся, будемо вкупі.

Не хотілось би тільки лишитися знов без посади, а через те треба старатися, щоб заручитися чимсь у Чернігові. Не знаю, що тобі одписав Малявка на твого листа, може, справді треба мені подати просьбу. Розпитайся, дитиночко, дізнайся про все, про що можна дізнатися, і напиши мені, порадь, як зробити краще.
Так, як у мене є надія і на повітову і на губернську Управу, то я боюсь гнатися за двома зайцями, щоб, бува, часом ні одного не спіймати.

У мене так багато було нині роботи, треба було надолужити те, що пропустив за свята. Та й тепер, перед підпискою, таки багато роботи.
Пишу тобі нині лише кілька слів, завтра напишу більше.
Я здоров, в дорозі не застудився. Новин не маю жадних.

Вчора стрівся в редакції з Мачтетом, але я хапався, змучений з дороги, додому і через те нічого з ним не балакав. Видався мені несимпатичним.

Серденяточко моє єдине, зіронько моя ясна, не сумуй, не журись, не турбуйся: вір, все буде краще. Будемо разом, будемо щасливі, ми маємо на це право. До вчорайшого листа не маю нічого додати, всі новини написав уже тобі вчора. Ще раз цілую тебе, серце моє миле. Твій Муся.

Кохана матінко! Цілую Вас і поздоровляю з Новим роком. Бажаю Вам од серця здоров’я та задоволення. Не журіться і не сумуйте, не забувайте, що Муся Вас кохає і скучає за Вами. Цілую Вас, мамочко ще раз. Ваш Муся. Лідю й Юрася поздоров і поцілуй. Чи здорові у нас всі?
Ще раз цілую тебе, Вірунечко моя, в оченьки, устоньки та ручки. Твій Муся.

******************************************************************
Примітки:

Малявка Є.І. – член чернігівської повітової земської управи, гласний губернського земства, родич Віри Устимівни.

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 1421 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість