Листи з Житомира. Продовження | 15:07 | ||||
1898, 3 січня, Житомир, неділя. Голубонько! Пишу тобі й сьогодні кілька слів. Більш листів од мене до різдва не матимеш. У вівторок вранці виїду – в середу вранці буду вдома. Балуєш ти мене, серденяточко! Купуєш мені всякі гостинці. Що ж я тобі подарую? Я не хочу бути гіршим за тебе. Взяв уже свою пробну карточку. Погана знов! Не скидаюся на ній. Просто біда мені з тими фотографіями. Наші карточки будуть готові завтра. Сиджу тепер і чекаю Боровиків. Хоч листа не дістав од них, а проте, може, приїдуть нині, бо 20-го мали виїхати з Адесу. Коли до 8-ї не будуть, мушу піти до Кравченків. Тільки що прибігав і в страшній претензії, що я у їх не буваю. Мусив дати слово, що сьогодні буду, а за це мені обіцяли прочитати “дещо” з власних творів. Можеш уявити, яка приємна перспектива! Листів знов ні від кого не було. За цей лист мусиш, дитиночко моя, доплатити 4 коп., бо я не спостеріг, що у мене нема марки, тільки на 5 коп. знайшов. Зате можна бути певним, що дійде. Невже правда, що Юрась сам бігає? Це мені здається чимсь “з тисяча й одної ночі”. Ніяк не можу собі уявити, що він бігає. Ну, цілую тебе, голубонько моя єдина, серденько моє любе. До скорого й так бажаного побачення. Цілую ще раз. Всім нашим поцілунок. Твій повік Муся. Я здоров. ***************************************** Примітки: Михайло Коцюбинський збирався додому на Різдвяні свята, отож наступний лист буде 11 січня. Сиджу тепер і чекаю Боровиків - мова йде про Віталія Боровика з дружиною. Боровик Віталій Гаврилович (справжнє прізвище – Боровиков: (1864—після 1938 р.) – український публіцист, поет, перекладач, один із засновників Братства Тарасівців. Належав до літературного гуртка “Плеяда”. Був дрібним урядовцем у Полтавській, Херсонській, Таврійській та Волинській губерніях. 1899 р. його було ув’язнено як “політично неблагонадійного”. Працював у сільськогосподарських установах Одеси, один з ініціаторів утворення української державної бібліотеки в Одесі (1919). Переклав першу частину поеми Дж. Мільтона “Втрачений рай”, окремі оповідання В. Гаршина і Г. Мачтета. Займався фольклористикою, збирав матеріали для тлумачного словника української мови. Підтримував дружні взаємини з М. Коцюбинським, Лесею Українкою, В. Стефаником, Г. Мачтетом. Автор спогадів про М. Коцюбинського. М. Коцюбинський присвятив Боровикові казку “Хо”.
| |||||
Переглядів: 1380 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 5.0/1 | |
Всього коментарів: 0 | |