Відразу після утворення у 1934 році, музей привернув до себе увагу громадськості. Велика кількість людей хотіла більше дізнатись про життя великого Сонцепоклонника, а саме про те, про що не пишуть у підручниках. Окрім екскурсій по упорядкованих експозиціях, музейні працівники проводили лекції, бесіди, консультації з популяризації великої творчої спадщини письменника.

Популярність музею росла. Він набув республіканського значення. З різних куточків країни приїздили до садиби Михайла Михайловича письменники, літературознавці, педагоги, студенти технікумів та вишів, курсанти педкурсів, учні та учителі шкіл з міст і сіл Чернігівщини. ЇЇ частими гостями були й чернігівці. Як повідомлялось у «Короткій історії будинку-музею М. Коцюбинського в Чернігові» вміщеній у «Збірнику 1» , друге доповнене видання якого побачило світ у 1941 році, «…за 1938 рік музей відвідало понад 10000 трудящих». Величезна популяризаційна робота проводилась поза музеєм. Влаштовувались лекції, організовувались пересувні виставки у міських та сільських будинках культури, клубах та школах Чернігівщини. Виїзні заходи були присвячені громадській діяльності М. Коцюбинського , його листуванню, власній бібліотеці , життю і творчості  Т.Г. Шевченка тощо.

На станції Чернігів, яка була розташована неподалік нинішньої привокзальної площі, в одній із службових кімнат, обладнали куточок Михайла Коцюбинського. На фото, увічнений момент виступу працівниці музею перед залізничниками. Серед нехитрого обладнання - стенди присвячені історії музею, життю і творчості письменника, портрет самого Михайла Михайловича. Окремо оформлена книжкова виставка творів М. Коцюбинського та матеріалів присвячених одній із тем лекторію.