Головна » 2021 » Листопад » 16 » Які книги читали діти в родині Михайла Коцюбинського?
Які книги читали діти в родині Михайла Коцюбинського?
13:06

Чи люблять читати сучасні діти? Під час екскурсій у музеї Коцюбинського на таке питання учні часто дають негативну відповідь. І дуже жаль. Адже користь від читання для дітей – неабияка! Таке заняття розвиває пам’ять, мислення, уяву, збагачує словниковий запас. Саме тому Михайло Коцюбинський змалечку прищеплював своїм дітям – Юрію, Ірині, Оксані та Роману – любов до читання. Як саме він це робив, ми можемо дізнатися із цікавої книги «Спогади і розповіді про М.М.Коцюбинського», яку написала його дочка Ірина Коцюбинська. Тож у книзі спогадів читаємо таке…

Тато каже: «Дітоньки, зараз почитаємо казки». Ми уважно слухаємо про дурних, упертих цапків, які не хотіли поступитися один перед одним і загинули. Про Івасика і Тарасика. Про десять робітників-пальців, що допомагали працювати. Нас, дітей, дуже здивувала ця казочка. Ми ворушили своїми пальчиками і дивувались, що вони такі маленькі, але можуть бути помічниками в роботі…

Це ж батько написав для нас такі казки. І від того вони нам ще миліші, цікавіші…

Тато не тільки писав для нас казки, а й старанно підбирав дитячу літературу. З захопленням читав він нам «Абу-Касимові капці» або «Лиса Микиту» Івана Франка з прекрасними ілюстраціями Т.Копистинського, зробленими пером та надрукованими у журналі «Дзвінок».

Байки Л.Глібова ми вивчили напам’ять і згодом читали їх на вечорах у «Просвіті».

Особливо ми любили вірші тата: «Вечір» і «Наша хатка»:

Назносим каміння,

Назносимо глини,

Збудуємо хатку

З дверима у сіни…

Мені завжди здавалося, що це хатка, в якій народився тато.

Коли ми підросли, тато читав нам твір І.Нечуя-Левицького «Баба Параска та Баба Палажка». Він разом з нами сміявся до сліз, коли так художньо, з великим гумором читав сварку між бабами, імітуючи верескливі голоси Палажки та Параски.

«Енеїда» І.Котляревського була нашою улюбленою книжкою.

Батько вибирав окремі вірші Т.Г.Шевченка, більш зрозумілі дітям за своєю тематикою, і ми їх старанно вивчали. Любили і знали напам’ять такі вірші: «Садок вишневий коло хати», «На великдень на соломі…» та уривок з поеми «Катерина» - «Ішов Кобзар до Києва та сів спочивати…».

Тато хотів розвинути в дітях смак до літератури, дбайливе ставлення до книжки.

Кожен мав свою книжкову поличку на етажерці… І тато пильнував, щоб книжки у нас були чисті, загорнені в папір, не попсовані. Цю любов до книжки прищеплено всім його дітям. Водив він нас до друкарні Чернігівської губернської земської управи, що містилась проти міського скверу. Там нам розказували, як набирають та друкують книжки. Робітники друкарні з великою пошаною ставилися до тата і на спогад про цих відвідувань надрукували нам у подарунок чотири однакові віньєтки: лебеді в комишевих зарослях з білими водними лілеями».




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 62 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість