Чи знаєте ви, що між Михайлом Коцюбинським та Іваном Франком свого часу зав’язалася міцна дружба? До Міжнародного дня дружби 30 липня ми хочемо коротенько розказати вам про це, звернувшись до цінного видання – Книги спогадів і розповідей про Михайла Коцюбинського Ірини Коцюбинської.

«Перша особиста зустріч двох письменників припадає на 1890 рік, і з того часу Михайло Коцюбинський не тільки пильно слідкує за усіма творами, що друкувалися в «Літературно-науковому віснику», та виходили окремими збірками, а і неодноразово зустрічався із Іваном Яковичем Франком у Львові, спочивав разом із ним в «Українських Афінах», як жартома прозвали село Криворівню на Гуцульщині, де збирались на відпочинок письменники: Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Володимир Гнатюк та інші.

Михайло Михайлович тричі спочивав у Криворівні у 1910-1912 роках. Гуцульщина його чарувала.

…Ось він з Іваном Франком та етнографом Володимиром Гнатюком блукає по чудових гірських околицях Криворівні під Синицями, потопаючи в буйних зарослях пахучих гірських трав і квітів, збираючи букети пушниці і колюків. На згадку про ці мандрівки він привіз нам фото.

…Перебуваючи у Львові у 1905 році, М.Коцюбинський подорожує разом з І.Франком і В.Гнатюком по селах. Це було 16-17 квітня, на Великдень. Вони поїхали в гості до тамошнього пароха, отця С.Борачка, який жив у селі Яйковці. Час проминув непомітно в цікавих розмовах. При повороті до Львова довго довелося чекати на потяг на станції Кохавині… На згадку тоді лишилося групове фото: І.Франко, М.Коцюбинський, В.Гнатюк.

…М.Коцюбинський протягом усього свого життя турбувався здоров’ям І.Франка, брав активну участь у збиранні грошей для хворого. Його гнітили сумні повідомлення, як надходили про стан здоров’я Франка. «Ваша звістка зовсім прибила мене, - писав М.Коцюбинський Гнатюкові в квітні 1908 року, - ходжу сам не свій, не знайду місця собі. Тепер, коли стала перед очима можливість катастрофи, - тепер ще яскравіше зарисувалась могутня постать Франка і всі його заслуги, ще дорожчим став нам той чоловік… Адже Франків у нас не густо!»

Коцюбинський хотів брати участь у святкуванні ювілеїв Франка. До збірника «Привіт І.Франку в 25-літній ювілей», який вийшов 1898 року, письменник збирався написати оповідання «У путах шайтана». Але тяжка праця газетяра в Житомирі, що відбирала від Коцюбинського по 15 годин на добу, не дала йому змоги вчасно закінчити це оповідання до ювілейного збірника…

Працюючи в редакції газети «Волинь», Коцюбинський пише рецензію на статтю Франка «Із секретів поетичної творчості», яку вміщено було в газеті вже пізніше – на початку 1899 року.

…У Криворівні, де шумить Черемош, де тумани вкривають високі гори, зустрічалися вони з Іваном Франком не раз. В убогій закуреній хаті Миколи Потяка, що опалюється без димаря, по-темному сиділи вони під чорними образами, прибраними качанами кукурудзи – символом багатства і достатку, куштуючи бараболяк – пляцок з картоплі і кукурудзи, наламані шматки якого чемно подавав господар.

…Зустрічаючись біля писаного каменя, письменники люб’язно-жартома бесідували між собою:

- Єк днюєте, годний пане? – вітався Коцюбинський.

- Гаразд. Єк ви? – запитував Франко. – Що дієте?

- Тручив-сми днинку єдну і другу, - посміхнувся Коцюбинський. – Тепер починає працювати, лиш боєв-сми, чи не спізнюся до вас?.. Я радий вам сказати, пане докторе, що ви сьогодні, як бачу, краще почуваєте себе.

- Ліпше, - признався Франко…

Тихо точиться між ними бесіда. Слухають її ліси й пасовиська, слухає й Черемош, високі гори, зелені смереки, слухає гуцульський трудівник і з теплотою в серці згадує їх добру працю. [Коцюбинська І.М. Спогади і розповіді про Михайла Коцюбинського, Київ «Дніпро», 1965, с. 57-70].