Головна » 2016 » Грудень » 26 » Чернігівське товариство «Просвіта» - промінчик, що дарує світло культури в темряві неосвіченості
Чернігівське товариство «Просвіта» - промінчик, що дарує світло культури в темряві неосвіченості
09:58

Чернігівська Громада, 1898 р.У грудні минає ювілейна дата – 110 років з часу створення Чернігівського товариства «Просвіта». А сталася така визначна подія 27 грудня 1906 року. Саме цього дня в приміщенні Чернігівської міської управи відбулися організаційні збори товариства, де з доповіддю про завдання організації виступив відомий український письменник – Михайло Коцюбинський. Під час зборів його було обрано головою ради «Просвіти» – товариства, мета якого допомагати культурно-просвітному розвиткові українського народу в Чернігові і Чернігівській губернії.

«Громада» - передвісник духовного відродження

Створенню чернігівської просвітницької організації передували українські «Громади», які відіграли велику роль у відродженні нашої національної культури.

Інтенсивна праця членів «Громади» дала свої плоди: в Чернігові відкрили книгарню, бібліотеку, організували виступи театральних труп. «Громадівці» проявляли активну участь у всьому, намагалися використовувати всі можливості для розповсюдження українського слова, підняття рівня освіченості населення, відзначення ювілеїв культурних діячів. Все це сприяло тому, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття Чернігів став культурним центром України, який змагався за першість зі столицею. Вже у 1901 році тут працювало 4 середніх навчальних заклади та 22 початкові школи. 1877 року у місті з´явилася бібліотека, а в 1900 році на базі колекцій Тарновського було засновано музей українських старожитностей.

Михайло Коцюбинський – голова Чернігівського товариства «Просвіта»

Михайло Коцюбинський плідно працював на ниві відродження української культури і науки. Він переймався тим, щоб відкриття «Просвіти» в Чернігові відбулося на найвищому рівні. Про це дізнаємося з листа письменника до друга, відомого етнографа Володимира Гнатюка від 21 грудня 1906 року: «Пишу до Вас кілька слів ось у якій справі: 27 с[ього] м[ісяця] має відкритися у Чернігові товариство «Просвіта». Хотіло б ся, щоб відкриття було найкраще обставлене, а для того, дуже було б добре, коли б ваші просвітні товариства у Львові прислали чернігівській «Просвіті» хоч би коротке привітання. Се б мало вагу для нашої публічності, підняло б духа, додало б охоти до праці…»

Михайло Михайлович звертається до багатьох українських письменників з проханням надіслати для бібліотеки «Просвіти» свої книжки. Дружина письменника – Віра Устимівна – також була членом «Просвіти». Вона брала участь в організації Шевченківських вечорів.

Через терни до зірок

Михайло Коцюбинський багато сил віддавав праці на просвітницькій ниві, і його дуже турбувало, що місцева інтелігенція пасивно ставилася до своїх обов’язків. Про це ми дізнаємося з листа до Гнатюка: «Поминаючи загальнополітичні умови нашого життя, не сприяючі розвоєві подібних товариств, мусимо признатися: у нас нема людей. Нема тривкої свідомості, нема уміння й охоти працювати. Ще поговорити – хоч погано – ми можемо, але взятись до реальної роботи – трудно. Через те дуже ненормальне і сумне явище: працюють два-три чоловіки, а решта холодні, як мерці…». Але як би там не було, Михайло Михайлович сподівався, що в товаристві з’являться демократично налаштовані люди, і сам продовжував активно і плідно трудитися. Наслідком його праці стало заснування «Просвіт» у Ніжині та Глухові.

До 25-річчя сценічної діяльності Марії Заньковецької Коцюбинський разом із членами ради «Просвіти» підписав адрес-привітання відомій українській актрисі. Також Михайло Михайлович підняв клопотання про відзначення 80-х роковин з Дня народження Льва Толстого, піклувався про створення відділу дитячої бібліотеки на Лісковиці та читальної зали на Валу в Чернігові.

«Просвіта» – організатор художніх виставок місцевих живописців – братів Бутників, Михайла Жука. Саме завдяки чернігівському просвітницькому товариству у вересні 1907 року в Борзні з’являється музей Пантелеймона Куліша.

Члени «Просвіти» в обласному центрі відкрили читальню-бібліотеку, влаштовували концерти Миколи Лисенка в пам’ять про Тараса Шевченка, готували лекції з українознавства, організовували популярні недільні читання для народу.

На зборах товариства Коцюбинський виступив із доповіддю про життєвий і творчий шлях Івана Франка. Місцеву владу ця подія дуже налякала. Рядки з реферату: «Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелось вкрити кістками шлях до нового життя», -  вона сприйняла як заклик до повалення існуючого ладу.

Нелегко було тягнутися до світла науки і культури – діяльність товариства постійно супроводжували заборони. В листі до Андрія Чайковського від 18 лютого 1907 року голова чернігівської «Просвіти» писав: «Хочемо скликати збори – заборонено; хочемо зробити театральну виставу – забороняють. Навіть концерт Лисенка на користь «Просвіти» заборонили, їздиш, гризешся, пояснюєш – нічого не помагає. Кажуть – існуйте собі на папері, а жити не дамо…».

За роботою «Просвіти» весь час слідкувала поліція, відправляла до неї своїх шпигунів. Про це з болем у серці писав М.Коцюбинський: голова Ніжинської філії Шульга «засідав з нами в «Просвіті», а повернувшись додому, писав доноси на «Просвіту» і то найпідлішого ґатунку».

Діяльністю чернігівського товариства був незадоволений і губернатор. І врешті-решт, 17 вересня 1908 року Михайла Коцюбинського сповістили про те, що губернатор виключив його з «Просвіти». Таку ж участь розділили і інші члени організації: Віра Коцюбинська – дружина Михайла Михайловича, Феодосія Шкуркіна-Левицька – вчителька сирітського будинку, член «Братства Тарасівців», Ілля Шраг – адвокат, відомий громадський діяч, Ольга Андрієвська – член музично-драматичного товариства, яким керував Коцюбинський, організатор революційних гуртків, Леонтій Шрамченко – працівник чернігівського статистичного бюро, Ольга Калинська – активна учасниця різних просвітницьких заходів.

Закриття чернігівського товариства

Коли Михайла Коцюбинського було відсторонено від роботи в просвітницькому товаристві у Чернігові, діяльність «Просвіти» занепала. Про це ми дізнаємося з епістолярної спадщини письменника. В листі до Володимира Гнатюка від 6 грудня 1908 року Коцюбинський писав: «Справи товариства підупали цілком; одні полякались і поховались так, що про їх і не чути. Другі «працюють» язиками або по чужих товариствах».

Діяльність «Просвіти» була повністю припинена в роки реакції. Її приміщення, а також бібліотека, яку зібрали члени організації, було передано земській управі.

Мов Фенікс із попелу

Незважаючи на жандармські утиски, вилучення всіх членів із чернігівського товариства «Просвіта», організації все ж вдалося відродитися. 18 березня 1917 року в Чернігові було проведено перші привселюдні збори «Просвіти». Головою Ради став Ілля Шраг, також до неї увійшли Іван Коновал, Віра Коцюбинська, Михайло Жук. У 1917-1919 рр «Просвіта» залучає українців до участі в національно-культурному відродженні.

Коли до влади приходять більшовики, діяльність товариства призупиняється аж до часів горбачовської перебудови – кінця 80-х років.

15 січня 1989 року в літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбулися установчі збори чернігівського товариства української мови імені Тараса Шевченка. У жовтні 1991 року воно змінило назву і тепер іменується Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, мета якого відродження історичної пам’яті українського народу, формування національної свідомості та громадського суспільства в Україні. Отож, маємо надію, що сучасне молоде покоління дослухається до слів великого Сонцепоклонника Михайла Коцюбинського: «Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці. Щастя не дається дурно. Треба забути свої вигоди, свої дрібні інтереси, треба загартувати в собі волю – зробити руки свої сильними, голову світлою, серце гарячим», -  і зробить усе задля того, щоб відродити українську державність, українську культуру і продовжувати славні діяння своїх попередників.

 

Марія Порошенко, науковий співробітник Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського

Примітка. На фото – Чернігівська Громада 1898 року – нелегальна організація, яка стала попередницею «Просвіти».




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 283 | Додав: Kotia | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість