Головна » 2021 » Червень » 10 » «Батькові українського бестселера» Василю Шкляру – 70!
«Батькові українського бестселера» Василю Шкляру – 70!
10:03

Василь Шкляр – один із найвідоміших сучасних українських письменників, твори якого стали улюбленими багатьох. Серед найвизначніших романів Василя Шкляра – «Залишинець. Чорний ворон», «Троща», «Ключ», «Треба спитати у Бога», «Елементал», «Праліс», «Кров кажана» та інші. Культовий роман «Ключ» зібрав чималу колекцію нагород і в останні роки був 12 разів виданий в Україні та за кордоном. Твори Василя Шкляра вже перекладені багатьма іноземними мовами – англійською, болгарською, шведською, словацькою.

2017 року письменник завітав і до Чернігова – в літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбулася презентація його книги «Троща». Того дня в кінолекційній залі музею було ніде яблуку впасти – стільки охочих прийшло поспілкуватися з відомим українським письменником.

Народився Василь Шкляр 10 червня 1951 року в с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області. Трохи згодом його сім’я переїхала до Звенигородки, де хлопець закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю. Василь Шкляр вступив на філологічний факультет до Київського університету, але продовжив навчання та отримав диплом уже у Єреванському університеті.

Спочатку Василь Шкляр працював у пресі.  Потім перейшов на роботу творчу. З 1988-го до 1998 року займався політичною журналістикою. Побував Шкляр і в «гарячих точках». Деякі життєві епізоди цього періоду описував у своїх творах.

Свого часу Василь Шкляр працював прес-серкретарем Української республіканської партії. З 2000-го до 2004 року був головним редактором видавництва «Дніпро». В 1978 році вступив до Спілки письменників України, а в 1999-му – до Асоціації українських письменників.

Василь Шкляр добре володіє вірменською мовою. Він успішно виконував переклади з вірменської та новогрецької. Український письменник перекладав класиків вірменської літератури – Амо Сагіяна, Акселя Бакунца, Вагана Давтяна, Вахтанга Ананяна. Також Шкляр перекладав українською мовою романи «Декамерон» Бокаччо, «Тарас Бульба» В.Гоголя. У 2006 році вийшов друком переклад-інтерпретація Василя Шкляра з російської комедії Миколи Гоголя «Ревізор».

Чималого розголосу набув переклад Василя Шкляра роману «Тарас Бульба» Миколи Гоголя, який він виконав із першого видання твору в 1835 році. Саме в цьому виданні ще не було хвали російському цареві. Її Гоголь додав пізніше під тиском російських критиків. За цей переклад російський посол в Україні Віктор Черномирдін розкритикував письменника.

В арсеналі Василя Шкляра чимало літературних премій: «Золоте перо», «Золотий Бабай» - за кращий гостросюжетний роман («Ключ»), «Коронація слова» - в номінації «Роман» за твір «Елементал», міжнародна премія в жанрі фантастики «Спіраль століть» «За найкращу україномовну фантастику» (за роман «Ключ»), Всеукраїнська літературна премія ім.В.Симоненка «За кращий художній твір» (за роман «Троща»), Всеукраїнська літературна премія ім. Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник». В 2011 році Василю Шкляру було присуджено Національну премію України ім. Тараса Шевченка за роман «Залишинець. Чорний ворон». Та письменник відмовився її брати на знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України Дмитра Табачника.

Але як вважає сам Василь Шкляр, найдорожча для нього премія – це «...прихильність… читачів. Те, що мої романи мають найширший попит, вони найкраще продаються, і це для мене найвища винагорода. Я понад усе ставлю інтерес свого читача, якого я люблю, а він мені платить тим же».

Творчість Василя Шкляра знайшла своє відображення і в інших видах мистецтва. У 2019 році на екранах з’явився художній фільм «Чорний ворон» за романом «Залишинець. Чорний ворон». Автор сценарію – Тарас Антипович.

Колектив Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського щиро вітає талановитого письменника Василя Шкляра з ювілеєм та бажає довголіття, творчої наснаги для написання нових та цікавих сюжетів, а ще – сміливих ідей та вдячних читачів!

Марія Коробко, вчений секретар музею-заповідника М.М.Коцюбинського




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 760 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість