У 70-ті роки минулого століття, навчаючись на філфаку КДУ імені Шевченка, Станіслав з друзями створив самвидавський журнал «Гарумистические записки». Його читали в кількох вузах Києва, але дуже швидко розгромили органи КДБ, Тому аж до часів перебудови вихід книг Станіслава був неможливий: спочатку у «Веселці» з'явилися книжки для дітей «Струмок» (1989) та «Чайка Нескучайка» (1992), а вже потім - збірки віршів для дорослих «Я сам із дат печалі», «Бенкет під час Кучми», «Євангеліє від тюрми», «Нова Енеїда, або Дер-жа-вю», вибране «СНГеній» та інші.

Серед найбільш відомих з українських книг на теренах СНД - дві в перекладі Станіслава на російську: «Улюблені вірші» та «Абетка».

«От я вся - я свято» - перший прозовий роман Станіслава (до того був роман-паліндром «Ніша Волошина», удостоєний міжнародної Волошинської премії). Він присвячений нашій найновішій історії, побаченій очима політзека Григорія (Гріга), який повертається з Колими, та молодших - Юрка Юродивого, Теофіла, його дівчини Марини. Коли Станіслав працював у газеті «Комсомольское знамя» («Независимость»), завдяки його журналістським розслідуванням вийшли на волю 19 ні в чому не винних людей, а деякі облпрокурори й офіцери СБУ та МВС були звільнені з посад - тож саме життя підказало кримінальну лінію твору.

Як писала після виходу роману в журналі «Сучасність» одна з газет, «це чи не перша спроба художньо осмислити нашу історію останніх двадцяти років і розібратись: чому вистраждані в таборах ідеї славних дисидентів не стали, як і вони самі, загальнонародним надбанням і знаходяться на маргінесі суспільної свідомості?».

Київ, «Ярославів Вал», 2008.
Редактор видання - Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ