8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення. Цю пам’ятну дату встановлено Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» з метою ушанування пам’яті усіх жертв Другої світової війни 1939-1945 років. З 2014 року символом пам’яті про Другу світову війну в Україні і Європі є квітка маку.

Цього дня Україна долучається до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні та вшанування усіх борців з нацизмом і цивільних жертв війни, адже її історія складається не лише з гуркоту гармат і запеклих боїв, але й з мільйонів людських доль тих, хто постраждав під час бомбардувань, окупації, був вивезений на примусові роботи, або ж ціною неймовірних зусиль мусив виживати сам і ростити дітей у часи воєнного лихоліття.

Українці, що підтримували антигітлерівську коаліцію, зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та його поплічниками. Протягом 1939-1945 років загинуло понад 8 мільйонів українців та представників інших народів, що мешкали на території сучасної України, зокрема близько 3 мільйонів воїнів і 5 мільйонів цивільних. А українська земля стала одним з основних полів битви у цій кривавій війні.

Станом на 1939 рік, коли розпочалася Друга світова війна, український народ не мав власної незалежної держави та був розділений між кількома країнами. Тож тоталітарні системи (нацистська і комуністична) використовували невирішене «українське питання» задля досягнення власних цілей, зокрема, й у геополітичному вимірі, не зважаючи на численні втрати людських життів, та ставлячись то українських земель виключно як до ресурсу. У ті ж часи з’являється і український визвольний рух – люди та організації, котрі своїми діями намагалися протистояти обом злочинним режимам. Серед них чи не найвідомішою є Українська повстанська армія.

Сьогодні ми усвідомлюємо, що Друга світова війна стала можливою через злочинну змову антигуманних нацистського і радянського режимів. І сьогодні спадкоємиця останнього – російська федерація – намагається монополізувати перемогу у Другій світовій війні, яка насправді є результатом неймовірних зусиль десятків держав і народів з антигітлерівської коаліції.

До того ж феномен «перемоги» у Другій світовій війні нині в рф перетворився на справжній культ, який використовується з метою пропаганди війни та спроб вивищення одного народу над іншими, виправдання мілітарних амбіцій та, по суті, моральне обґрунтування сучасних злочинів рашизму на території України.

День пам’яті і примирення є символічним застереженням, адже головним підсумком війни має бути не культ перемоги, а усвідомлення миру як найбільшої цінності, яку потрібно оберігати і захищати усіма розумними способами.

Багато років ці травневі дні ми зустрічали з гаслом «Ніколи знову!». Проте нині, як і в часи Другої світової війни, Україна знову змушена воювати з агресором. Вже другий рік ми відзначатимемо День пам’яті і примирення в умовах неспровокованої широкомасштабної збройної агресії росії проти України і ця війна у самісінькому центрі Європи триває з 2014 року, коли російські «зелені чоловічки» ступили на українську землю.

Сучасна путінська росія, котра поєднала в собі злочинні практики нацизму і комунізму, зазіхає на територіальну цілість і суверенітет України та зруйнувала вибудувану у повоєнний час архітектуру миру і безпеки у Європі. І нині ми нагадуємо світові гіркі уроки Другої світової війни, коли слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти стали лише заохоченням для агресорів до вчинення ще більших злочинів.

Наша боротьба проти злочинних імперських амбіцій рф триває уже понад 9 років. І ми віримо в міць наших Збройних Сил і майбутню перемогу, адже ми боронимо свою землю, свою свободу, своє право вільно обирати майбутнє.

На згадку про лихоліття Другої світової війни у музеї-заповіднику М.Коцюбинського створено книжкову виставку з нагоди Дня пам’яті та примирення «Україна у Другій світовій війні». У ній представлені матеріали, що розповідають про події 1939-1945 років на території України і Чернігівщини, зокрема, а ще вкотре згадують про долі людей, обірвані й обпечені минулою війною.