Прапор – це кольорове полотнище, часто з певним зображенням. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету. 28 січня 1992 року Верховна рада України ухвалила постанову, що затвердила Державний прапор України. У цьому документі зазначається: "Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

23 серпня щорічно в країні відзначається день Державного Прапора України. На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми №987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004.

Історія виникнення прапора сягає сивої давнини. Прапор виник ще в античні часи. На Русі стяги поважали ще за язичництва, а після введення християнства їх освячували образом животворного хреста.

Як зазначають історики, слов’яни дуже шанували свої знамена. Стяги піднімали перед боєм, ставили на підвищенні, щоб було видно кожному воїну. Збити стяг ворога означало перемогти у битві.

Доручали нести стяг найвизначнішим богатирям. Їхнім обов’язком було постійно підтримувати прапор над полем бою, охороняти його. Якщо прапор стояв нерухомо, значить, битва точилася успішно. Якщо ж прапор зникав з поля зору воїнів, це означало, що супротивник, скоріше за все, подолав військо.

Найпопулярнішими кольорами прапорів були червоний, білий, блакитний, жовтий, малиновий та їхні поєднання.

Блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими хрестами або іншими знаками поширились у 17-18 століттях. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків. Це поєднання було відтворено у Державному Прапорі України після проголошення Незалежності у 1991 році. Жовтий колір символізує пшеничну ниву, зерно, хліб, золоте сонце. Синій – це колір чистого мирного неба і води.