Навіть у складні часи завжди є місце для краси і радості. По-особливому світло стає на душі, коли отримуєш щиру підтримку і подарунки від людей, які знаходяться за тисячі кілометрів від тебе в іншому куточку планети.

Ця історія розпочалася наприкінці 2024 р. Саме тоді відбулося наше заочне знайомство з канадійкою українського походження пані Оленою Берикул-Криворучко, котра захоплюється колекціонуванням порцеляни. З 2014 р. її родина підтримує ЗСУ. А п'ять років тому, пані Олена почала дарувати свою колекцію порцеляни регіонам України, звідки походить її родина.

Зауважимо, що кожен, хто бував у садибі Коцюбинських знає, що у сім’ї письменника користувалися не лише порцеляновим та керамічним посудом, але й зберігали різноманітні цікаві предмети декору, які дарували одне одному на день народження або ж були привезені Михайлом Михайловичем з подорожей. Та, на жаль, з початком широкомасштабного вторгнення музей не може експонувати предмети, що належали родині письменника.

Після тривалого листовного спілкування зі співробітниками, знайомства з експозицією музею та побутом родини Коцюбинських пані Олена вирішила зробити нам щедрий подарунок – добірку керамічних та порцелянових виробів з власної колекції. При цьому обрала для подарунка саме ті предмети, які за періодом побутування, своїм призначенням і тематикою оздоблення будуть близькі до епохи, в яку жила родина, і допоможуть краще розкрити не лише побут, але й постать самого письменника через предмети експозиції в його садибі.

Та добрі справи завжди знаходять однодумців. І до формування великої подарункової посилки долучилася пані Леся Томко-Палій, котра надала для музею предмети посуду та рідкісні друковані видання з власної родинної колекції.

Посилку з подарунком ми отримали наприкінці лютого якраз у дні сумних роковин в історії нашої країни. Вона стала справжнім промінчиком радості і надії серед сірих хмар буденності. Серед подарунків, що подолали шлях з далекого канадського міста Беррі, - кілька десятків одиниць вишуканого порцелянового, скляного та металевого посуду, предмети інтер’єру, видання нот українського композитора В.Безкоровайного та співаник «40 Народних Пісень для гуртових співів при всяких оказіях», видані в середині 20 ст. у США та Канаді, а ще – яскрава турецька феска, подібна до тієї, яку понад століття тому любив носити М.Коцюбинський.

Уже незабаром подаровані предмети будуть представлені в експозиції музею, аби кожен відвідувач, споглядаючи їх, міг відчути не лише естетичне задоволення, а й оту неймовірну підтримку, яку відчуваємо ми, спілкуючись з нашими новими друзями, яку українці з Канади дарують нам в особі пані Олени та пані Лесі.

Сьогодні ж Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського щиросердно дякує пані Олені Берикул-Криворучко та пані Лесі Томко-Палій за їх щедрий дарунок, адже таке поповнення нашої фондової колекції є неоціненним внеском в розвиток української культури, символом надії, підтримки та нерозривного зв’язку між українцями по усьому світові.