Уродженець селища Березна Менського району Чернігівської області Борис Семенович Драпкін у неповні 18 років пішов на фронт ІІ світової війни. Бойовий шлях він завершив з багатьма урядовими нагородами.

Здобувши педагогічну освіту, Борис Драпкін спочатку працював у Борзнянському районі, а 1959 року повернувся до рідної Березни. Там він очолив місцеву середню школу. Заслужений учитель України Борис Семенович Драпкін віддав нелегкій педагогічній праці 46 років.

Із юних літ він захоплювався краєзнавством. Борис Драпкін видав три книги і опублікував понад 300 наукових праць. Статті невтомного дослідника історії рідного краю регулярно друкувалися у менській районній газеті «Наше слово».

Б.С.Драпкін створив березнянський історико-краєзнавчий музей імені уславленого земляка Григорія Гурійовича Верьовки. Серед експонатів музею – побутові речі, одяг композитора, книги з його бібліотеки, музичні інструменти видатного хорового диригента, зокрема, баян, подарований Г.Верьовкою середній школі під час його останнього приїзду до рідного селища.

За збірники статей «До чистих джерел духовності» і «Чародій української пісні» Борис Семенович Драпкін був удостоєний почесного звання лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського 1995 року в номінації «Народознавство».