У номінації «Народознавство» на здобуття обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Катерина Лісовенко за книгу «Затоплена Придніпровська цивілізація. Історія. Людські долі».

Лісовенко Катерина Василівна (літературне ім’я Катерина Кузьменко-Лісовенко) народилась 7.09.1950 року в селі Житні гори на Київщині, учитель української мови і літератури, відмінник народної освіти, старший учитель. Працювала викладачем у ряді шкіл Києва та області, в Чернігові в школі №3, очолювала товариство книголюбів у Макарівському районі, організовувала учнівські театри.

Знання історії та літератури дало можливість стати письменницею. Вона написала кілька книг-досліджень з історії різних сіл України. Це, зокрема, про рідне село «Житні гори. Історія. Людські долі», про переселенців з Чорнобильської зони «Плахтянка – наш Поліський дивокрай».

Велику увагу автор приділила написанню циклу творів  про Православні святині – древні українські храми: «Храм – частинка неба на землі», «Храм Архистратига Михаїла в селі Савинці», «Святомихайлівський храм села Острів».

Упорядкувала і видала збірку колядок і духовних пісень.

Особливе місце у творчості письменниці посідає книга «Затоплена Придніпровська цивілізація. Історія. Людські долі». Автор розповіла про древню історію сіл, які існували ще за часів Ярослава Мудрого і зникли від бездумних експериментів над природою і долею людей під час побудови каскадів водосховищ по Дніпру. Автор розділяє біль згорьованих людей, яких насильно переселили з придніпровських земель. При підготовці до написання книги авторка працювала в архівах, використовувала літописи, маловідомі архівні документи, більшість яких публікувалася вперше.

Її книги відкривають правду про зламані людські долі, знищені роди, написані на основі розповідей людей, які пережили голодомор, репресії, війни, але зберегли український дух.

Усе, що існує на землі, має своє коріння, свої витоки – це підтверджено творчістю Катерини Кузьменко-Лісовенко.