Сердиться Марець, вiтрами бурхає,
Аж голi дерева стогнуть та гнуться;
Землю нещасну вдень дощиком мочить,
А на нiч морозом лютим стискає.
Хмари збирає з всiх закуткiв неба,
Що нiкуди сонцю й глянуть на землю...
Ринуть веснянiï води рiкою,
Дороги та греблi щиро руйнують,
Мокрая ж хвища на полi й у лiсi
Билинку зелену снiгом вкриває...
Сердиться Марець... вiщує десь серце, ... Читати далі »