У номінації «Проза» на здобуття обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Віталій Божок за книгу «Брильянтові ігри».

Божок Віктор (за паспортом – Божок Віталій Миколайович), як прозаїк і поет та громадський лідер. У Віктора Божка вийшло 11 книг, які друкували приватні і державні поліграф підприємства, видавництва Мени, Києва, Чернігова. Ще раніше його знали як добре визнаного публіциста в області і Україні. Адже він писав яскраво на теми екологічні та з проблематики економіки. Як публіцист був нагороджений найвищими лауреатськими званнями колишнього СРСР та України. Але публіцистичні статті, нариси майже всі були про збереження природних багатств та зміцнення економіки саме рідної Чернігівщини та України.

Віктор Божок працює журналістом у регіональній газеті «Маяк» у Корюківці. Має понад сорок років журналістського стажу. Плідно трудиться він як і прозаїк. Тільки за останніх п᾿ять років вийшли два його романи значні за обсягами, які отримали широкий читацький резонанс, рецензії на них друкувалися у газетах та поважних журналах. Остання книга прози «Брильянтові ігри» - про нашу північну сусідку Росію, про те, як там галопуюча корупція, злочинна влада, а поліція зрослася з криміналом, його авторитетами, які легально працюють у бізнесі. Це все прозаїк показує через призму героїв, їх безстрашні вчинки. Вони борються з корупцією, злочинним режимом, прагнуть, щоб у країні діяли свободи для народу. До таких героїв у книзі належать журналіст Стас Грязін та слідчий ХУНТАрського райвідділу поліції Москви Віктор Власенко. У противагу письменник показує начальника райвідділу поліції Михайла Бреніна та його заступника Трещоткіна та заступника Козолкіна з іншого райвідділу, які корумповані, беруть великі хабарі, чесних співробітників поліції переслідують, заважають працювати і об’єктивно розслідувати кримінальні справи. Навіть робили спроби фізично ліквідувати слідчого Віктора Власенка.

У романі письменник відверто показує, до чого докотилася Росія. Верхівка влади байдужа, бездіяльна. І прозаїк доказує на життєвих обставинах, у які ситуації потрапляють герої, а також – що це не в Україні хунта, а саме – в Росії. Майстерно літератором виписані характери не тільки позитивних, а й негативних героїв – водія спецзавдань і злочинця Дена, кримінального авторитета, який ховається у крупному бізнесі Трофімкіна, Шефа (він має з десяток кличок), братків Штиря, Барина, Хана, Зуба інших, бездіяльного і знахабнілого редактора столичного видання Балдіна (кличка Балда) і його шестірок.