Листи з Житомира. Продовження | 11:26 | ||||
1898, 6 березня, Житомир Я зовсім пропадаю, Віро, без твоїх листів. Сьогодні знов нема листа від тебе. Я знаю, що ти або нездужаєш і криєшся від мене, або щось дуже лихе сталося вдома, і ти знов замовчуєш, чим мене несказанно турбуєш. Нащо ти криєш од мене все, моя люба дружинонько? Хіба ж так добре, годиться? Певно, ти боїшся занепокоїти мене поганими звістками і через те не пишеш, а тим часом виходить це на гірше, бо я болію душею, підозріваючи якусь біду. Серденько моє, благаю тебе, не крий від мене нічого, пиши все, як є, а то я тут пропаду з журби. Коли й завтра не дістану листа від тебе – телеграфую тобі, а ти зараз одповідай. Нічого не можу писати: тривожусь, мучусь, сумую. Цілую тебе, твій Муся.
| |||||
Переглядів: 1385 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всього коментарів: 0 | |