1898, 1 березня, Житомир.

Аж два листи від тебе, серце. Оден в посилці, а другий (довгий, хороший) в коверті. Спасибі, Вірунечко. Я довше побалакав з тобою нині.

Скінчили ми з тобою, дитинко, масницю, та вийшло це у нас не дуже весело. Опріч утоми, сливе нічого. Для мене буде справжнє свято, як я приїду вже до тебе. Коли я говорю кому про це – дивуються, що мені так нудно й важко без тебе, а я дивуюся їхньому д ... Читати далі »