Котики – наші пухнасті друзі, а часто і члени родини. Ми купуємо для них збалансований корм, смаколики, наповнювач для туалету, кігтеточки і найнеймовірніші будиночки та спеціальні переноски для подорожей. За це вони віддячують нам своєю любов’ю: ніжною, безкорисливою і муркотливою, зустрічають нас із роботи і роблять масаж м’якесенькими лапками. Тож хіба можна їх не любити? Саме тому, мабуть, у році є не один, а кілька днів, присвячених цим хвостатим пухнастикам. Ось і сьогодні, 8 серпня, у багатьох країнах світу відзначають Всесвітній день котів.

Наша рубрика «Святковий дайджест» не могла оминути своєю увагою цього дня, і тому сьогодні пропонуємо вам цікавий матеріал про котиків. До речі, а чи знаєте ви, що в музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського теж є пухнастики? І не один. Зараз їх у нас немало: кішечка Біляночка, котики Чорниш та Пухнастик, Бублик. Частенько до нас приходять під’їдати котики і із сусідніх будинків. Усіх їх ми дуже любимо! Музейні гості залюбки граються з ними на подвір’ї, за що котики співають їм своїх муркотливих пісень.

У Всесвітній день котів ми хочемо розказати вам, як у давнину люди ставилися до пухнастиків: були часи, коли їм поклонялися, а бувало, що і винищували їх. За вбивство котиків чималій кількості людей довелося… поплатитися своїм життям. Але про все по порядку!

Єгипет

У Древньому Єгипті до котів ставилися із великою повагою. Жителі країни на Нілі вважали котиків божественними створіннями. А як інакше? Адже їхня надприродна грація та здатність бачити навіть у темряві викликали захоплення людей, а подекуди й лякали їх. Вивозити котів із Єгипту не можна було. За вбивство тваринки карали на смерть. Нерідко у багатих родинах коти мали навіть свої золоті прикраси. Через те, що єгипетські котики частенько спали на сонці (а де ж іще їм спати, якщо в цій країні цілий рік – літо?), люди вважали, що вони мають зв’язок із богом Сонця.

Єгиптяни вірили у існування богині Бастет – втілення усіх домашніх тварин. Її зображували часто із котячою головою. Ця богиня відповідала за красу, радість, родючість. Вона захищала дім та дітей від хвороб і злих духів. У єгиптян був цілий культ богині Бастет – вона мала свій храм та служителів. Сюди приносили фігурки котів із кераміки, бронзи і навіть із золота.

Рим

До Риму коти потрапили з Єгипту. Але спочатку римляни поважали їх не так сильно, як єгиптяни, бо ж для боротьби із гризунами вони залучали куниць і ласок. А трошки пізніше все ж зрозуміли, що коти – найкращі не лише мишолови, а і компаньйони.

Коти у Римі стали символом незалежності. Саме тому римляни нерідко зображували їх поряд із  богинею свободи Лібертас. А ще люди вірили, що богиня полювання Діана може перетворитися у кішку.

Китай

На думку давніх китайців, котики наглядали за всіма живими істотами тоді, коли створювався світ. А щоб їм краще вдавалося це робити, боги наділили їх здатністю говорити.

Пізніше роль наглядачів за всім живим та мову боги передали людям. Коти ж наглядали за земним часом. Через те у китайців є повір’я, що якщо подивитися в очі кішці, можна дізнатися, котра година.

Японія

Для японців коти – це охоронці дому і захисники рідкісних стародруків. А ще легенда розповідає, що кіт урятував життя японського імператора. Як це було? Імператор підходив до храму і помітив, що кішка, яка сиділа поруч, підняла вгору лапку. Імператора зацікавив цей жест, і він підійшов до кішечки. А в цей час блискавка вдарила в те місце, де щойно він стояв.

Європа

В часи Середньовіччя у Європі котам жилося несолодко. Вважали, що кішки, а особливо із чорною шубкою, мали зв’язок із потойбічним світом. Через це пухнастиків… убивали. Пізніше люди дорого заплатили за своє невігластво. В 1348 році виникла епідемія чуми через те, що з’явилася просто сила-силенна мишей та пацюків, які дуже швидко розповсюджували хворобу.

Лише у XVII столітті котиків «реаблітували» і їх уже вважали домашніми улюбленцями, які заводили собі і знать, і прості люди. Королева Англії Вікторія, приміром, дуже полюбила персидських котиків.