14 грудня – це День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Це люди, які, не пошкодувавши свого життя та здоров’я, здолали страшну катастрофу ХХ століття – ліквідували наслідки вибуху на одному з реакторів Чорнобильської атомної електростанції 26 квітня 1986 року.

Чому такий день припадає на 14 грудня? Тому що саме 14 грудня було офіційне повідомлення про завершення будівництва та прийняття в експлуатацію комплексу захисних споруд над пошкодженим енергоблоком атомної електростанції. Так завершився перший етап ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Цей день – це скорботне нагадування про те, якою високою ціною вдалося здолати радіаційний вогонь, що охопив реактор ЧАЕС. За всю історію ядерної енергетики цю катастрофу вважають найбільшою та найстрашнішою, оскільки від неї загинули та постраждали тисячі ліквідаторів.

Серед людей, які першими кинулися на боротьбу з катастрофою, є і чимало наших земляків, які з честю виконали свій обов’язок. Переоцінити подвиг людей, які не пошкодували власного життя заради майбутнього своїх дітей та онуків, неможливо. Їхній героїзм, патріотичність та самопожертва не викликають сумнівів. Багато з них, на жаль, не дожили до сьогодні. Тепер ми, наступне покоління, не маємо права забути про цей безсмертний подвиг та повинні гідно вшанувати учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Ми маємо знати своїх героїв, шанувати їх і пам’ятати. Пам’ять про них має жити поміж роками, як вічні людські цінності. Якщо ми забудемо уроки своєї історії, що станеться із нами в майбутньому? Бо ж як говорив Максим Рильський, хто не знає свого минулого, той не має майбутнього.