«У нас чудовий садок», - писала у спогадах про дитинство Ірина Коцюбинська.
Невеликий шматочок землі, засаджений різним зелом, з ранньої весни радував пишним буйноцвіттям господарів і їхніх гостей. Понад сто літ минуло відтоді,а хочеться знову повторити слова Ірини Михайлівни. Тому що він справді прекрасний, наш сад, прекрасний будь-якої пори року, він живий, він відгукується на добро і турботу щедрими плодами і барвистими квітами.
...
Читати далі »