30 листопада минає 70 років від дня народження відомого співака Назарія Яремчука. Це саме він виконував такі колись популярні пісні: «Водограй», «Червона рута», «Стожари», «Родина», «Я піду в далекі гори», «Родина». Вони зробили його справжньою легендою вітчизняної естради. Про Назарія Яремчука поет Андрій Демиденко писав: «Він так співав, що крилами йому став голос».

Народився Назарій Яремчук 30 листопада 1951 року в с. Рівня Вижницького р-ну, Чернівецької обл, в родині Назарія та Марії Яремчуків. Прийшов у свою сім’ю четвертою дитиною, коли його батькові було вже 64 роки.

Сім’я Яремчуків любила музику. Батько Назарія мав чудовий тенор та співав у церковному хорі, а мати не лише гарно співала, а ще і грала на мандоліні, виступала на сцені місцевого народного театру. Сам же Назарій почав співати ще в дитинстві.

У школу Назарій Яремчук пішов у своєму рідному селі. Коли йому було 12 років, помер батько і матір була вимушена віддати хлопчика до Вижницької школи-інтернату. Назарій мріяв стати мандрівником, як і Жак-Ів Кусто. Під час навчання в університеті Назарій Яремчук частенько залишався слухати репетиції ВІА «Смерічки» Вижницького будинку культури. Колективом керував Левко Дутковський. Він помітив талант юнака та запропонував йому заспівати пісню на вибір. Його голос дуже сподобався, і Назарія прийняли до колективу. Ось так із 1969 року юнак почав співати у ВІА «Смерічки». Згодом Яремчук познайомився та подружився з композитором Володимиром Івасюком.

Великої популярності додали солістам ансамблю Назарію Яремчуку та Василю Зінкевичу зйомки фільму «Червона рута».

Мистецьке визнання принесли пісні «Водограй» та «Червона рута» В.Івасюка, «Незрівнянний світ краси» та «Горянка» Л.Дутковського. За ці пісні ансамбль «Смерічка» було удостоєно звання лауреатів Всесоюзного конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти» та «Після року 71/72». При цьому «зоряної хвороби» Назарій Яремчук так і не підхопив. В цей же час він закохався в солістку «Смерічки» Олену Шевченку та одружився з нею. У подружжя народилося двоє дітей – Дмитро та Назар. Але цей шлюб не став щасливим.

У середині 70-х років творчий тандем Яремчук – Зінкевич розпався. Василь Зінкевич став солістом ансамблю «Світязь», а Назарій Яремчук залишився співати у «Смерічці».

1978 року Назарію Яремчуку присвоєно звання Заслуженого артиста України, нагороджено орденом Дружби народів.

В 1981 році Назарій Яремчук здобув міжнародне визнання – ВІА «Смерічка» представив державу на міжнародному конкурсі «Братіславська ліра», соліст став його лауреатом. Після цього нагороди одна за односю сипалися на Назарія Яремчука: 1982 року він став лауреатом республіканської премії імені Миколи Островського, 1984 року – Всесоюзного огляду-конкурсу тематичних програм до 40-річчя перемоги у війні 1941-1945 рр, 1985-го — отримав диплом ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві. Коли Левко Дутковський покинув «Смерічку», Назарій Яремчук став художнім керівником ансамблю.

В 1987 році Назарій Яремчук був удостоєний звання Народного артиста України. Тоді, мабуть, не знайшлося б жодної людини у всьому Радянському Союзі, хто б не чув хоча б раз його пісні. Професійна естрада вимагала професійної підготовки. 1988 року Яремчук закінчив факультет сценічної режисури Київського державного інституту культури імені Карпенка-Карого.

Незважаючи на величезну популярність, Назарій Яремчук був нещасливим в особистому житті – з Оленою Шевченко він розлучився. Нову дружину співак знайшов у с. Тюдів. З нею довгий час був сусідом, але особисто не знав її. Друге весілля Назарія Яремчука припало на 2 лютого 1991 року. За 2 роки у подружжя народилася донька, яку назвали на честь матері співака Марічкою.

Успішні гастролі різними країнами, любляча родина… Здається, у Назарія Яремчука виросли крила! Але страшний діагноз обірвав усе. Рак. Незважаючи на те, що друзі співака допомогли йому виїхати до Канади на операцію, її зробили дуже пізно. 30 червня 1995 року хвороба забрала життя Назарія Яремчука. Його поховали на центральному кладовищі Чернівців. Провести в останню путь золотий голос прийшла сила-силенна людей. Вже посмертно у березні 1996 року Указом Президента України Яремчуку Назарію Назаровичу було присуджено Державну премію України ім. Т.Г. Шевченка.