Головна » 2013 » Червень » 26 » Відбувся вечір пам’яті знаного письменника, багаторічного голови обласного осередку НСПУ Станіслава Реп’яха
Відбувся вечір пам’яті знаного письменника, багаторічного голови обласного осередку НСПУ Станіслава Реп’яха
14:24
У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбувся вечір пам’яті знаного письменника, багаторічного голови обласного осередку НСПУ Станіслава Реп’яха. 29 червня виповнюється рік по смерті Станіслава Панасовича.
Вшанувати його до музею-заповідника М.Коцюбинського прийшли друзі, колеги по перу, педагоги, журналісти, юні шанувальники його таланту.
У заході взяли участь: директор музею Ігор Коцюбинський, письменники Олексій Брик та Володимир Сапон, письменниця, педагог Ганна Арсенич-Баран, педагог Олена Мамчич, поет з Ніжина Анатолій Шкуліпа, педагоги Тетяна Матюшкіна та Антоніна Коцюбинська, тележурналіст Любов Боднарук, викладач Ніжинського педагогічного університету Олександр Забарний, один з організаторів конкурсу юних літераторів ім. С.Реп'яха Юрій Захожий та інші. Провела вечір голова Чернігівського обласного осередку НСПУ Олена Конечна.

Виступаючі з теплотою й вдячністю згдували Станіслава Реп’яха, віддаючи належне його невтомній творчій насназі та ерудиції, великим організаторським здібностям. Багато він встиг зробити, але багато чого з запланованого не встиг через важку хворобу, яка обірвала його життєвий та творчий шлях. Було проголошено й надалі сприяти вшануванню Станіслава Панасовича як одного з провідних літераторів Чернігівщини. Учениці Чернігівської школи мистецтв декламували вірші Станіслава Реп’яха. Присутнім було продемонстровано відеозапис за участі незабутнього Станіслава Панасовича.

Реп'ях Станіслав Панасович народився 14 травня 1938 року в Глухові Сумської області, а дитинство провів у с. Макіївка Носівського району Чернігівської області, яке було рідним селом його батьків. Станіслав був обдарованою дитиною. Ганна Арсенич-Баран писала, що він «грав на баяні, чудово співав, пробував віршувати». Хлопець мріяв про військову службу, захоплювався футболом, багато читав, цікавився німецькою мовою, історією. З 1956 року Станіслав почав дописувати в Лосинівську районну газету «Ударний труд». Одне з його оповідань перемогло в конкурсі для письменників-початківців, який організувала газета.

1957 року газета «Деснянська правда» опублікувала перші вірші С. Реп'яха. Того ж року він став студентом філологічного факультету Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського. Після третього курсу перевівся на заочне відділення. Він працював коректором обласної молодіжної газети, а також на посаді методиста з клубної роботи у Вінницькому Будинку народної творчості. Тут же познайомився зі своєю майбутньою дружиною Тамарою Майданюк.

У 1960 році у журналі «Жовтень» було опубліковано вірш С. Реп'яха «Картина», а трохи згодом з'явилася перша добірка поезій хлопця у газеті «Ленінське плем'я». Переднє слово до неї написав Євген Гуцало.

Улітку 1961 року Станіслав переїхав до Чернігова і почав працювати у редакції обласної молодіжної газети «Комсомолець Чернігівщини». Там він писав статті, нариси, а також вивчав життя Чернігівської області і займався власною художньою творчістю. Серед чернігівських письменників товаришував із такими як Кузьма Журба, Дмитро Куровський, Вілій Москалець, Павло Сердюк, Микола Турківський, Микола Слав'ятинський. 1962 року закінчив навчання, а вже 1963 року став літературним працівником редакції газети «Деснянська правда», де пропрацював понад 7 років. Того ж року був у Києві, зустрічався із Олесем Гончарем, Платоном Вороньком, а згодом із Павлом Тичиною.

1964 року вийшла книга нарисів «Незвичайне відрядження», написана спільно з В. Савченком. 1965 року вийшла перша збірка його віршів «Твоїм іменем», а потім — ще кілька збірок його творів. Микола Руденко написав, що Станіслав Реп'ях — «справжній поет». В. Ярець писав про С. Реп'яха:

«Закоханий у придеснянський край, у чернігівське Полісся, поет прагне невимушено, без надмірної риторики й мудрування спаяти відчуття й розуміння сьогоднішнього дня з досвідом попередників, сполучаючи малюнки сучасності з глибокими шарами національної культури, з особливостями традицій предків, з їх вірою в невмирущість самого життя»

Станіслав Реп'ях став членом Спілки письменників у березні 1970 року. До Спілки письменників його рекомендували Євген Гуцало, Володимир П'янов та Олександр Підсуха.

У грудні 1976 року С. Реп'ях очолив Чернігівську обласну організацію Національної спілки письменників України. З 1999 по 2000 рр. працював у газеті «Чернігівський вісник» і на обласному радіо. Також він був членом правління Літфонду СРСР, згодом — членом Ради Національної спілки письменників України.
Станіслав Реп'ях помер у Чернігові 29 червня 2012 року, після тривалої тяжкої хвороби.

Станіслав Реп'ях є автором збірок поетичних творів: «Твоїм іменем» (1965), «Барви» (1967), «Листя» (1969), «Многокутник» (1972), «Творці добра» (1977) , «Синівське» (1985), «Вербна дорога» (1990), «Добриня» (1990), «Чиїсь голоси у мені» (1991); документальних повістей «Глибока борозна» (1980), «Провісник сонця» (1990), «Тарасові сліди. Марево» (1992) та інші.
1996 року було видано двотомник творів письменника, до якого ввійшли художні твори й переклади.

1966 року у США було видано двотомник поезії «шістдесятників» — «Шістдесят поетів шістдесятих років». Упорядник, Богдан Кравців, у передмові до першого тому писав про перспективність та гостроту творів Станіслава Реп'яха, а до другого тому включив його вірші.

Понад 100 пісень написано на вірші С. Реп'яха. Серед композиторів були Б. Буєвський, О. Білаш, О. Яковчук, М. Осадчий, О. Красотов, М. Збарацький, П. Зуб, С. Зажитько, С. Терлецький та багато інших. Пісні виконувалися такими співаками як: М. Кондратюк, Р. Кириченко, А. Кудлай, В. Бокач, Т. Олійник та багато інших.
«Укртелефільм» зняв документальну кінострічку «Люди і долі» за його сценарієм у співавторстві з В. Фоменком.

Також він писав статті й нариси про А. Олійника, К. Журбу, Л. Тереховича та інших.
Твори Станіслава Реп'яха перекладені на дванадцять мов. Його творчість перекладали: Н. Гілевич, О. Писін, Т. Мельченко, В. Ярець (білоруською мовою); Л. Васильєва, Ю. Поройков, В. Паригін, М. Іванін, С. Кузькін (російською); З. Іванов (болгарською); Ю. Семендер, П. Афанасьєв, О. Галкін, Г. Орлов (чуваською); Л. Міріджанян (вірменською) та багато інших. Сам Станіслав Панасович перекладав твори з російської, білоруської, болгарської, чуваської, грузинської, німецької та інших літератур.

Письменницька та журналістська діяльність Станіслава Реп'яха була відзначена:
• Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад Божественних пісень»,
• Літературною премією імені Володимира Сосюри,
• чуваською премією імені Михайла Сеспеля,
• міждержавною російською премією імені Бояна,
• Чернігівськими обласними преміями імені Михайла Коцюбинського та імені Василя Блакитного, премією «Тріумф» ім. Миколи Гоголя.
Станіслав Реп'ях був нагороджений грамотою Верховної Ради УРСР, орденом «Знак пошани», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Чуваської АРСР.













Підготував І.Коцюбинський

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 2410 | Додав: Maysheff | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість