Перша половина 1908 року для Михайла Коцюбинського була доволі складною. Виключення з «Просвіти», родинні негаразди і постійна перевтома призводять до погіршення стану здоров’я митця. З’являється надзвичайна потреба у відпочинку на лоні природи. На запрошення Євгена Чикаленка у червні письменник вирушає до Кононівки. Своєрідним творчим підсумком цієї поїздки стає імпресіоністична новела «Intermezzo».

Про особливості свого життя-буття у садибі Чикаленка Михайло Коцюбинський пише у листах до дружини.

1908, 19 червня, Кононівка. 1908 рік.

6 VІ (п’ятниця) 908. с. Кононівка

        Дорога моя Вірунечко! Тільки вчора під вечір приїхали ми вдвох з Є[вгеном] Х[арламповичем] у Кононівку. День я пробув у Києві, сонний і втомлений, бо цілу ніч на пароході не спав. Ходив у твоїй справі до Лисенка, але не застав його вдома. Вчора ми вибрались на село і приїхали сюди надвечір. Не можна сказати, щоб тут було особливо гарно: степ, низьке місце, часто з болотами, лісу нема, купатися не можна, хоч маленькі ставки є. При домі великий запущений парк, в якому стільки ворон, як у Святому, і так само по цілих днях кричать і все загиджують. Гуляти краще в полі. З обідом тут не так погано, як думалось. Живе тут економка, яка старається догодити. Дістає десь м’яса, варить каву, а сьогодні зробила на солодке морожене і навіть дуже добре. Молока багато, і я п’ю його замість чаю. Євгеній Харлампович дбає про мене, водить мене, показує своє хазяйство, але все ж буде краще, коли він поїде, бо йому менше буде клопоту, а я зможу взятися до роботи і до спочинку – все більше почуваю втому од людей. З 15-го сюди приїде, здається, Степаненко.

        Пошта близько, всього 1 ½ верстви, і ти пиши мені на адресу: ст[анція] Кононовка Киево-Полтавской ж[елезной] дор[оги], им[ение] Е. Х. Чикаленко, мені. Газет мені не присилай, бо тут дістається “Рада” і “Киев[ская] мысль”. Не знаю, як мені тут буде, а хотілось би поправитись, одужати і дещо зробити. Поки що роздивляюся і скоро напишу тобі більш детально про своє життя і його умови. Пиши частіше, бо буде мені скучно за тобою і за всіма.

        Я поки що здоров, хоч почуваю себе утомленим, бо й сю ніч не спав.

        Як там ви всі, чи здорові, що робите? От зараз дуже хотілось би бути вдома, забрати усіх і піти в Тройцю.

        Напиши мені швидше. Мушу кінчати листа, бо треба одсилати на пошту. Скоро знов напишу.

        Рома лишив на пароході свій плащ. Що мені робити з ним? Цілую тебе міцно і щире.

        Поцілуй всіх наших.

        Ще раз цілую тебе, Вірунечко.

        Що нового?

Твій Муся.

*******************************************************************************************************

Примітки.

У листах до дружини з с. Кононівки М. Коцюбинський не завжди вказував місяць – рік. Оскільки вони писані в червні-липні 1908 р., в редакційній даті зазначено і місяць і рік.

Кононівка - село, тепер Драбівського району Черкаської області.

... ми вдвох з Є[вгеном] Х[арламповичем] – Чикаленком (1861-1929) - український громадсько-політичний діяч, поміщик, видавець української щоденної газети “Рада”, агроном, меценат, письменник, громадський діяч з Херсонщини, один з організаторів та лідерів Товариства українських поступовців, член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, член редколегії журналу “Киевская старина”. З 1900 р. жив у Києві, 1919 р. виїхав до Галичини, потім до Чехії, був головою термінологічної комісії (1925) у Падєбрадах.

Ходив у твоїй справі до Лисенка... – В той час Віра Устимівна, як член ради товариства “Просвіта”, готувала постановку дитячої опери М.В. Лисенка “Коза-дереза” і потребувала консультації композитора.

Святе – гай на одній з околиць міста Чернігова.

Степаненко Василь Пилипович – завідуючий книгарнею “Киевской старины”, член Братства Тарасівців, на деякий час був висланий поліцією з Києва до Чернігова.

"Рада" – українська щоденна газета, що видавалась Є.Х. Чикаленком у Києві (1906-1914).

"Киевская мысль" – щоденна російська ліберальна газета з щонедільними ілюстрованими додатками, виходила в Києві в 1906-1916 рр.

Тройця – Болдина гора в Чернігові, улюблене місце прогулянок М.Коцюбинського, де, за його заповітом, був похований письменник 27 квітня 1913 р. нов. ст.