Сьогодні, 25 жовтня, в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбувся дуже змістовний захід, проведений спільно з Чернігівським обласним історичним музеєм імені В.В.Тарновського, -  зустріч із науковицею Мариною Будзар. Вона доцент кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка (нині – Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), одна із упорядниць хрестоматії «Борис Грінченко: сам про себе й у спогадах сучасників». Над її створенням працювали також Анна Гедьо, Олег Іванюк та Євген Ковальов.

Під час заходу Марина Будзар розповіла про історію створення хрестоматії. Планувалося, що вона вийде друком як довідкове видання для студентів, аби вони могли почерпнути інформацію про Бориса Грінченка та побачити його як живу людину, а не забронзовілу особистість. Та насправді книга вийшла набагато змістовнішою та глибшою і все вийшло далеко за межі цієї ідеї. Хрестоматія дозволила представити Бориса Грінченка через джерела його особового походження, в яких можна побачити не тільки його самого, але й тих людей, котрі про нього розповідали, надати можливість широкому колу читачів ознайомитися з тим, як Борис Грінченко бачив себе та як його сприймали інші.

До роботи над книгою залучалися і студенти Київського столичного університету імені Б.Грінченка. Вони працювали над набором текстів – спогадів 14 сучасників Бориса Грінченка – Данила Пісочинця, Івана Липи, Дмитра та Марії Грінченків, Івана Білоусова, Миколи Чернявського, Марії Загірньої, Сергія Єфремова, Євгена Чикаленка, Олександра Лотоцького, Дмитра Дорошенка та ін. Всі вони розміщені на сторінках книги у хронологічному порядку. Взявши до рук хрестоматію, читач також познайомиться і з автобіографією Бориса Грінченка, побачить старовинні світлини (деякі з них надав музей-заповідник М.Коцюбинського зі своєї фондової колекції).

Кожен спогад про Грінченка – це можливість пізнати не лише його особистість, а ще і особистість тієї людини, від імені якої написані спогади, епохи, в яку вона жила. Також на сторінках хрестоматії подана автобіографія Бориса Грінченка. Наприкінці книги – старовинні світлини, деякі з них – із фондової колекції музею Михайла Коцюбинського.

Під час заходу враженнями від книги поділився  український історик, спеціаліст у галузі історіографії, джерелознавства, археографії, історичного краєзнавства, дослідник Лівобережної України XVII-XIX століття, кандидат історичних наук, професор Олександр Коваленко.

Чимало цікавого про те, як Марія та Борис Грінченки працювали над оформленням каталогів колекції речей Тараса Шевченка для музею імені В.Тарновського розповіла заслужена працівниця культури України, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В.Тарновського Світлана Половнікова.

Про те, як переплелися між собою біографії Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка, розповіла заступниця директора з наукової роботи Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Наталія Коцюбинська.

Її розповідь чудово ілюструвала виставка старовинних книг із фондової колекції музею, які понад століття тому Борис Грінченко подарував Михайлові Коцюбинському. Книги цінні ще і тим, що більшість із них мають дарчі написи.

Щиро радіємо з того, що українська наукова спільнота продовжує роботу над створення видань, які допоможуть нам глибше зрозуміти свою історію, осягнувши біографії відомих людей.