15 травня 1935 року в селі Кузьминці на Вінниччині народився Олексій Григорович Брик. Багато років талановитий педагог і літератор працював на Чернігівщині: вчителем, директором школи, викладачем Технологічного університету. Дебютувавши у літературі ще в юнацькому віці, Олексій Брик найбільш яскраво розкрив свій письменницький хист у 1990-і роки. На шпальтах газет «Наш край», «Чернігівський вісник», «Деснянська правда» все частіше стали з’являтися його хвилюючі оповідання, а згодом – книги «Диво-жінка», «Гра в коники», «Не схили чола», «Всі хочуть жити», «Спадкоємиця мудрих», «І возлюби…», «Шоколадка» та багато інших.

Член Національної спілки письменників Олексій Брик активно друкувався у вітчизняних і міжнародних часописах. У 2010 році Олексій Брик став лауреатом Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського за книгу «А дерева мовчали».

Авторка передмови до «Антології творів лауреатів премії імені М.Коцюбинського. Проза» (Чернігів, 2016) Ганна Арсенич-Баран писала: «Уже давно набули популярності твори Олексія Брика, який опановує різні літературні жанри, порушує у своїй прозі найрізноманітніші теми, демонструє обізнаність у різних галузях людських знань. Олексієві Брику особливо вдаються пригодницькі твори, він уміє «закрутити» сюжет, тримати читача у напрузі. І водночас психологічні портрети героїв своїх оповідань письменник уміє змалювати так точно й живо, що створює враження присутності…».

В «Антології…» було вміщено твори Олексія Григоровича Брика «Блакитні троянди», «Шкаралупа казкового горіха», «Як я тебе кохав», «Останній акорд», «Пастка», «Квітка».