Радість Михайла Коцюбинського від перебування у мальовничій Криворівні і можливості зібрати матеріал для нових творів затьмарюється дощовою погодою, що аж ніяк не сприяє втіленню його творчих планів. Про це читаємо у наступному листі.

1911, 6 серпня, Криворівня.

24. VІІ 911. Криворівня.

Дорога моя Вірунечко! А я вже турбувався, не дістаючи так довго од тебе листа. Врешті сьогодні дістав. А тут дощі ідуть цілий тиждень, Черемош розлився і не можна було переправитись на той бік. Кілька днів не було пошти, не можна було вийти з хати, я не мав руху і через те щодня боліла голова. Всі мої плани пропали. Сьогодні трохи вияснилося, може, буде погода, тоді знов поїду в гори. Вже недовго буду тут. Невважаючи на моє прохання, ти досі не написала мені, що тобі купити. Напиши до Львова, дуже прошу тебе, мені легше буде. Виїду звідси, 1 серпня, в понеділок, як не буде дощу, а вдома буду 6 або 7-го, бо хочу зо 2 дні побути у Львові. Вчора написав я на Капрі, прохав знайти мені на зиму хату і стіл. Писав і до Олексія Максим[овича] і до Марії Федорівни. Сьогодні дістав листа од Єремієва. Пише, що до Парижу не поїде, бо немає грошей, та й здоров’я боїться розтратити. Більше листів не маю, ніхто до мене не пише. Взагалі останній тиждень дуже мало мав вражінь. Почуваю себе непогано, все їм, вечеряю і здоров. Скучаю тільки за домом і погано мені без прогулок. Скоро вже побачимося. Цілую тебе сердечно, а ти поцілуй всіх наших. Пиши до мене, не забувай, знайомим уклони. Твій Муся.