Карпатські вакації Михайла Коцюбинського завершувалися. Негода не дозволила митцю у повній мірі використати час на пошуки життєвого матеріалу для нових творів. Проте він встиг відвідати окремі гуцульські села і поспілкуватися з місцевими жителями та представниками української інтелігенції.

1911, 10 серпня, Криворівня.

28. VІІ 911. Криворівня.

Вибачай Вірунечко, за короткі листи. Весь час у нас дощі, і через те життя таке одноманітне, що я не маю вражінь. Нікуди мене погода не пускає. Позавчора переправився на другий бік річки, зайшов на годину з Гнатюком до Волянських (священик), та й вже не міг переправитись додому, бо випав дощ, річка розлилася і не було перевозу. За весь час міг тільки раз піти до Грушевських, та й то мочив мене дощ. А дощі тут не такі, як у нас. Тут з неба ллється ціла ріка. Маю коня, маю провідника, а мушу сидіти вдома, навіть в ліс на гори не можу вибратися. Від того псується настрій. Пошта спізняється, вчора нічого не могли дістати. Сподівався сьогодні листа од тебе, але не було. Вже скоро, за 4 дні, виїду до Львова, де перебуду 2 дні. Не знаю, чи добре доберуся до залізної дороги, може, доведеться ще десь ночувати в Косові. Просто нещастя. Од вогкої погоди Гнатюк кашляє більше, але виглядає добре. Я почуваю себе непогано, як весь час тут. І Грушевський каже, що я поправився. Вже побілів, не такий чорний, бо не бачу сонця. Чому ти не напишеш, що тобі купити? Ромці, певно, не куплю годинника, дорогий. З пальто не знаю, як буде. Дуже хочу купити, теж хочу купити осінню шляпу, бо не маю в чому ходити. Може, де позичу грошей. Постараюся писати тобі частіше, хоч не по багато, аби ти знала, що я живий і здоровий. Цілую тебе міцно і всіх цілую. Пиши. Твій Муся.

Цілую Оксаночку за лист.

********************************************************************************************************

Примітки.

Косів – місто на Гуцульщині (тепер райцентр Івано-Франківської області).