У номінації «Народознавство» на здобуття Обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Анатолій Федірко. Кандидатура висунута Новгород-Сіверським історико-культурним  музеєм-заповідником  «Слово о полку Ігоревім» за книгу «Понорниця: від минулого до сьогодення» 2025 р.

Федірко А.М. народився 27 жовтня 1946 року в с. Комарівка Борзнянського району (нині Ніжинського), Чернігівської області. Після закінчення 9-класів Комарівської середньої школи  навчався в Ніжинському  культурно-освітньому училищі (1962-1966 рр.).  У 1966-1968 роках проходив  військову службу. З 1968 року працював інструктором-методистом у Новгород-Сіверському районному будинку культури та районному будинку піонерів і школярів.

У 1975 році закінчив Київський педагогічний інститут імені М.П. Драгоманова за спеціальністю «Вчитель історії та суспільствознавства». Після завершення навчання розпочав педагогічну діяльність учителем історії в Новгород-Сіверській середній школі І-ІІ ступенів. У 2003-2006 рр. обіймав посаду директора цього закладу.

У своїй професійній діяльності Анатолій Михайлович зарекомендував себе як висококваліфікований педагог,  який творчо впроваджував у навчально-виховний процес результати власних народознавчих  та краєзнавчих досліджень.  Під його керівництвом учні брали активну участь у науково-пошуковій роботі, ставали переможцями та лауреатами обласних етапів всеукраїнських конкурсів і експедицій, зокрема «Моя земля – земля моїх батьків» та «Краса і біль України».

За вагомі досягнення в педагогічній діяльності Указом Президента України від 15 липня 1993 року А. М. Федірку присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України».

У 1991-1994 роках навчався в аспірантурі Інституту історії Академії наук України (науковий керівник – академік П. Т. Тронько). Федірко А.М.  – активний учасник краєзнавчого руху Чернігівщини.  27 березня 1990 р. брав участь у І-му установчому Всеукраїнському форумі краєзнавців, на якому було прийнято рішення про утворення Всеукраїнської спілки краєзнавців.  Неодноразово обирався членом правління Всеукраїнської та Чернігівської  обласної організації спілки краєзнавців України. З 1990 року очолює Новгород-Сіверський  міський   осередок Чернігівської обласної організації Національної  спілки краєзнавців України. Безпосередньо організував проведення Всеукраїнських наукових конференцій в місті Новгороді-Сіверському.

За його ініціативи та безпосередньої участі реалізовано низку важливих краєзнавчих проєктів, зокрема, комплексну програму «Свята пам’ять», спрямовану на дослідження історії визначних родин краю, збереження історико-культурної спадщини, впорядкування поховань та встановлення меморіальних знаків. У межах цієї діяльності планується видання меморіальної книги «Некрополі міста Новгорода-Сіверського».

Бере участь в наукових всеукраїнських та міжнародних конференціях.

У творчому доробку А. М. Федірка  – понад  50  опублікованих краєзнавчих статей  в українських журналах та збірниках, 10 упорядкованих випусків матеріалів  збірника історико-генеалогічних читань «Родові  таємниці Сіверянського краю», 12 книжкових народознавчих видань.

Останнє видання є ґрунтовним дослідженням історії, культури, традицій і духовної спадщини  Понорниці, як одного  з потужних центрів цивілізаційних  державних процесів, що відбувалися на теренах  Чернігово-Сіверської землі.

Ця праця здобула схвальні відгуки як серед науковців – Усатенко Т. П., доктора педагогічних наук, Шкарабури М. Г., доктора філософських наук,  Забіяки І. М., кандидата філологічних наук, – так і серед представників творчої спільноти Чернігівщини, зокрема Василя Чепурного та Анатолія Тютюнника.

Видання стало справжньою скарбницею знань про багатовікову історію селища, його неповторну й унікальну спадщину, пов’язану з щоденною працею мешканців, їхнім побутом, традиціями, звичаями, мовою та фольклором. Саме ці чинники протягом віків формували сучасний образ Понорниці як центру об’єднаної територіальної громади.

Книга є вагомим кроком у збереженні історичної пам’яті про рідну Сіверську землю, нагадує про нерозривний зв’язок часів і поколінь та слугує духовним дороговказом для нащадків.