У номінації «Поезія» на здобуття Обласної літературно-мистецької премії імені М.Коцюбинського претендує Микола Лелюк. Кандидатура висунута Киселівським ліцеєм Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за книгу  «Посивіле сонце моє» 2024 р.

Микола Іванович Лелюк  народився 19 грудня 1942 року в селі Малинівка Чернігівського району та області, у селянській родині. Після закінчення семирічки працював на різних роботах у колгоспі: пас отару, вчився на механізатора, був помічником комбайнера, трактористом. Служив у Збройних Силах. Після демобілізації працював нафторозвідником в Оренбуржжі. В Україну повернувся восени 1969 року і до травня 2005 року працював у «Чернігівбуді» екскаваторником. Нині на пенсії. Проживає в місті Чернігові.

Перші вірші опублікував  у багатотиражці «Будівельник» у 1976 році. Згодом друкувався у чернігівських газетах «Комсомольський гарт», «Деснянська правда», альманасі «Вітрила», журналах «Дніпро», «Літературний Чернігів», різних колективних збірниках.

Він автор збірки віршів і перекладів «Кружина», разом з Надією Данилевською упорядкував книжку «Трійця – Зелені свята в українському красному слові», лауреат обласної літературної премії імені Леоніда Глібова, міжнародних літературних премій імені Бояна і «Слов’янське перехрестя». Член літературної спілки «Чернігів». Його вірші звучать на радіо.

«Кружина» (2007) – перша книга автора. «Перша паморозь – не сніг» – друга книжка автора. Видання цієї книги було направлено в навчальні заклади та бібліотеки Чернігівського району.

Йому близькі вічні священні теми: любов до Батьківщини й праці, краса рідної природи, минуле й майбутнє, тема кохання й материнської любові.

У 2024 році Микола Лелюк видав книгу «Посивіле сонце моє», яка  знайомить з його творчим здобутком різних років. Поезії Миколи Лелюка торкаються найпотаємніших струн людської душі. Вірші тематично різні – це і відданість рідній землі, любов до України, своєрідність сприйняття людських моральних цінностей, а найголовніше – вірність кохання... Кохання до тієї єдиної його любові, якій і присвячена книжка.

Поезія М.Лелюка – земна  й щира. Як і його біографія, вона наснажена працею, думкою, вимогливістю до написаного кожного рядка її автора.

Микола Лелюк – справжня людина, та, яка має добру душу, поспішає словом своїм робити добрі справи, щоб залишити на землі слід.