Головна » 2022 » Лютий » 11 » Море та капрійські сувеніри у сім’ї Коцюбинських
Море та капрійські сувеніри у сім’ї Коцюбинських
11:23

Листівка поштова. Морський пейзаж. Видано в Петрограді, 1915 рік.У кожного з нас море викликає свої враження та почуття: когось воно бентежить і наповнює силами та енергією, у когось викликає захоплення, а хтось, навпаки, віддає перевагу горам, а не морю. Михайло Коцюбинський належав до когорти людей, у яких морські пейзажі викликали неабиякі емоції. В листі до М.Комарова від 9 червня 1895 року Коцюбинський писав: «Крим справив на мене таке сильне враження…, що я ходив тут як уві сні».

Дочка письменника Ірина Коцюбинська у книзі «Спогади і розповіді про М.М.Коцюбинського» пізніше детально розкаже про враження батька від перебування на острові Капрі. Давайте разом розгорнемо цю книгу та дізнаємося, які історії розповідав Михайло Коцюбинський своїм дітям після подорожі до Італії та які сувеніри привозив додому.

«…Він згадував, що коли був на Капрі, то бачив там такі чудеса природи, в які важко повірити. Він так мальовничо розказував нам про свої пригоди, що в моїй уяві постала скеля, що невпинно підмивалася морською хвилею. Море завжди хвилюється біля неї і вигризає печери і гроти. Уявляла, як батько під’їжджав до отвору цього грота, лягав на дно човна. Провідник скеровував човен, і хвиля раптом проштовхувала човен всередину. За словами батька, важко навіть уявити всю красу цього грота. Він яскраво-блакитний. Вся блакить неба й моря зібралася тут. Чудові арки, колони підпирають склепіння. Вода там, коли її зачерпнути рукою, переливається та горить червоним вогнем. В гроті така спека, що за кілька хвилин яйце, що було покладене коло підніжжя колони, спеклося.

А яку силу має Везувій, який він гарний, могутній і водночас страшний! Кратер його весь час куриться і з нього клубочиться червоно-сизий дим, мов прапор перемоги. Почувається, що всередині цього вулкана відбувається безупинна пекельна робота. Кипить розпечена лава, яка вогняними гарячими патьоками стікає додолу. Потроху вона холоне та загусає…» (Коцюбинська І.М. Спогади і розповіді про М.М.Коцюбинського, Київ, «Дніпро», 1965, с. 26-27).

«…Подарунки, що привозив нам тато, були не тільки гарними оздобами, забавками, а й давали уявлення про народну творчість тієї чи іншої країни, так би мовити, мали виховне та пізнавальне значення для нас. Так, з Італії він привозив нам кастаньєти, з якими італійці завзято танцюють тарантеллу; привозив також венеціанське намисто, капрійські коралі, чорнильниці, що мали форму гондол, мозаїчні брошки та камеї. Одного разу привіз традиційну новорічну ляльку в національному італійському убранні, з ногами у вигляді прутиків, на яких було повно смачних фіг. Привозив також велетенські шишки піній з горішками, морські зірки, перламутрові зелені скойки мушлів, з яких ростуть перлини, морські коники, уламки коралів, мозаїки зі смальти з підлоги помпейських храмів та палаців тощо». (Коцюбинська І.М. Спогади і розповіді про М.М.Коцюбинського, Київ, «Дніпро», 1965, с. 29-30).




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 166 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість