1988 року у галузі образотворчого мистецтва Шевченківською премією було відзначено Миколу Андрійовича Стороженка. Найвищої державної відзнаки художник був удостоєний за мистецьке оформлення книжкових видань, з поміж переліку яких є і твори М.Коцюбинського – книги «Fata morgana» та «Іванко і Чугайстир». Частина оригінальних авторських ілюстрацій до повісті «Fata morgana», які стали окрасою окремого видання твору М.Коцюбинського, що вийшло друком у 1977 р., на початку 1980-х рр. поповнила колекцію нашого музею.

Нині ж, 24 вересня, минає 95 років від дня народження їх автора – народного художника України, живописця, графіка, члена Національної академії мистецтв України Миколи Стороженка.

Народився художник у 1928 р. у с.В’язове Конотопського району Сумської області у селянській родині. У 1945-1950 здобував мистецьку освіту в Одеському художньому училищі. По його завершенню вступив до Київського державного художнього інституту, який закінчив 1956 р. Далі, з 1958 по 1973 р. був на творчій роботі. Працював у галузі станкового і монументально-декоративного живопису та книжкової графіки. З 1973 р. почав працювати і як педагог у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, де з 1989 року був професором кафедри живопису і композиції, а з 1993 року очолив новостворену навчально-творчу майстерню живопису та храмової культури. Нині ця майстерня носить ім’я художника, що є своєрідним вшануванням його таланту і 40-річної викладацької праці в НАОМА.

У творчому доробку М.Стороженка численні графічні роботи, твори станкового, сакрального і монументального живопису, а також різноманітні мистецькі публікації, що були надруковані у книгах та альманахах.

За свою багаторічну мистецьку і викладацьку працю М.Стороженко був відзначений Золотою медаллю НАМ України, Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2004), Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2008). Визнаний почесним громадянином м.Брентон і м.Вінніпег (1990 р., Канада). Про художника знято фільм «Передчуття Голгофи» (2015).

Митець пішов у засвіти 15 квітня 2015 р. і знайшов свій вічний спочинок на Байковому цвинтарі у Києві. Та пам’ять про видатного художника не згасає. Нині у його рідному селі В’язове діє музей митця, створений за ініціативи односельців студентами та викладачами НАОМА, що й досі продовжують традиції свого видатного наставника.