Головна » 2024 » Січень » 18 » Мистецький місяцелік. До 155-ліття живописця Івана Труша
Мистецький місяцелік. До 155-ліття живописця Івана Труша
16:33

Поет кольору та сонця, пілігрим фарб і сонця, жрець Сонця, Сонцепоклонник у живописі – все це про українського художника-імпресіоніста, пейзажиста і портретиста, організатора мистецького життя в Галичині Івана Івановича Труша. Сьогодні минає 155 років від дня його народження.

Народився майбутній художник у 18 січня 1869 р. в с. Висоцько Бродівського повіту. Був старшим серед трьох дітей у родині. Навчався спочатку у сільській чотирикласній початковій школі, а згодом - у Бродівській цісарсько-королівській вищій реальній гімназії. Мистецьку освіту здобував у навчальних закладах Кракова, Відня і Мюнхена. Часто навчання доводилося поєднувати з заробітками малюванням та приватними уроками.

Під час своїх студій у Кракові І.Труш заприязнився з письменником В.Стефаником. Згодом той говорив про молодого художника: «Поза студентами медицини треба згадати у Кракові Івана Труша, який вчився малярства в академії. Острий полєміст, інтелігенція глибока і загальна, один з найталановитіших людей, яких знаю, з величезним образованнєм і фаховим і загальним. Всі його знають».

Пропри те, що у творчості митець вважав себе реалістом, вплив імпресіонізму, винесений ним з часів навчання малярству у європейських академіях був завжди присутнім у його роботах перед усім як уміння схопити перше враження. Особливо імпресіоністична манера була притаманна пейзажним творам митця, на які його надихала сама природа: «Імпрессіонізм, плєнеризм і вібризм – се здобутки малярства, котрі повстали не в робітнях артистів серед чотирьох стін, але на лоні природи», - наголошував І.Труш.

Наприкінці ХІХ ст. художник повертається до Львова, де з заповзятістю береться до культурної і громадської діяльності. Тут він зближується з І.Франком, Науковим товариством ім.Т.Шевченка, на замовлення якого виконав серію портретів видатних діячів української літератури. Стає засновником Товариства розвою руської штуки, а пізніше – Товариства прихильників української літератури, науки і штуки. Видає журнал «Артистичний вісник», на шпальтах якого публікує статті, присвячені образотворчому мистецтву, музиці і театру, дає матеріали з мистецької тематики до інших галицьких часописів. Влаштовує виставки як збірні, так і персональні. Відгукуючись на одну з них І.Франко писав: «Се правдиві твори штуки, що свідчать про сильну і своєрідну індивідуальність автора і приносять честь нашому народові. І не забуваймо, що се тільки початок, перші кроки ширшої – дай боже, щоб якнайширшої та плідної діяльності. Іван Труш – артист зовсім нового у нас типу, далекий від всякої артистичної циганерії і псевдогеніальної зарозумілості. Се чоловік серйозний, що ненастанно працює над собою, пристрасно шукає краси й правди та силкується розширити обсяг своєї штуки».

На початку ХХ ст. І.Труш приїздить до Києва для створення портретів відомих українців. А за деякий час на Полтавщині у родовій садибі Драгоманових-Косачів закохується в свою майбутню дружину Аріадну Драгоманову. У подружжя народиться четверо дітей. Оселяться Іван та Аріадна спочатку у виділених для них кімнатах офісного приміщення НТШ, а за якийсь час зведуть власний будинок на Францівці, у якому нині знаходиться музей митця.

За життя І.Трушеві довелося немало подорожувати. Жага вражень і знань кликала його в мандри Наддніпрянщиною і Гуцульщиною, захоплювала пейзажами Хорватії, Криму, Італії, Єгипту і Палестини.

Але минали роки і війни, періоди скрути і часи нових злетів, у які митець з молодечим запалом знову брався до малярства, скульптури, допомагав молодим художникам. Навіть в останні дні життя він знову повертався до образів, побачених у молодості, до прикладу, розпочавши роботу над полотном «Кримський пейзаж зі скелями», яке так і лишилося незавершеним.

У березні 1941 року Співець фарб і сонця відійшов у засвіти. По собі він лишив близько 6000 робіт і 350 портретів. Його твори ще за життя автора експонувалися на численних виставках в Україні і поза її межами.

У колекції чернігівського музею М.Коцюбинського є дві художні роботи І.Труша, які за своїм настроєм і змістовим навантаженням образів перегукуються з творчістю Михайла Коцюбинського – імпресіоніста і Сонцепоклонника в літературі. Йдеться про пейзажі «Одинока сосна» і «Кипариси». Дивлячись на них, вкотре згадуються слова М.Мочульського: «Коли-б мені прийшло коротко схарактеризувати Івана Труша – я назвав би його поетом сонця. Сонце є невичерпаним скарбом сьвітляних ефектів, домінує на кождому його малюнку; сонце йому – ідолом; він його – жрець і гучний співак».




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 45 | Додав: Kotia | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість