На ювілейній виставці «Білим і чорним хотів би я бути» до 135-річчя від дня народження художника, письменника і педагога Михайла Івановича Жука представлені рідкісні експонати з фондів Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського. Спектр самобутніх виявів мистецького таланту М.Жука у різноманітних творчих сферах вражає і нині:графік, живописець, плакатист, казкар, поет і прозаїк, драматург, перекладач, автор творів для дітей, мистецтвознавець, літературний критик, мемуарист, фотомитець, педагог, майстер художньої кераміки, освітянський керівник.

Здобувши ґрунтовну художню освіту в Краківській академії мистецтв, Михайло Жук поєднав новітні європейські віяння з традиціями українського народно-декоративного мистецтва задля витворення глибоко національного монументального стилю.

Представлені на виставці творчі роботи М.І.Жука дають уявлення про різножанровість його художнього почерку (портрет, декоративні композиції, книжкова графіка, плакат, кераміка) та експериментування з різними техніками: пастель, акварель, вугіль, олія та ін.

Близько 20 років Михайло Іванович був нерозривно пов’язаний з Черніговом, формував імідж древнього міста як північної оази української художньої культури. Особливе значення у житті Михайла Жука мало знайомство з Михайлом Коцюбинським. Змістовні творчі й теплі людські взаємини між ними тривали з 1905 р. до кінця днів останнього у квітні 1913 р.

Михайло Жук писав портрети М.Коцюбинського, його доньок Оксани та Ірини, фотографував родину Коцюбинських, брав активну участь у літературних «суботах» і залучав до них учнів з духовної семінарії – П.Тичину, В.Еллана-Блакитного та ін.

Окрасою виставки є два прижиттєві портрети Михайла Михайловича Коцюбинського – пастельний 1907 р. і олійний 1909 р.

З Чернігівським періодом пов’язані підйом художньої активності, а також літературної творчості Михайла Жука. Провідний часопис кінця ХІХ – початку ХХ ст. «Літературно-науковий вісник» вміщує оповідання М.Жука «Мені казали: «Ще молодий!», його психологічну новелу «Дора», поезії «Захмарилось небо…» (1906-1908 рр.).

1912 року в Чернігові вийшла друком збірка віршів Михайла Жука «Співи землі». У меморіальній бібліотеці М.М.Коцюбинського зберігаються 2 примірники з дарчими написами автора старшому товаришеві та його сестрі Лідії Михайлівні.

Розмаїття літературних інтересів М.Жука посилюється й тим, що він створив низку п’єс, виступав з мистецтвознавчими статтями, значну увагу приділяв написанню творів для дітей, які сам ілюстрував. Це збірки казок і оповідань «Ох», «Дрімайлики» та ін. Михайло Жук був активним просвітянином із часу заснування філії товариства у Чернігові. 17 лютого 1908 р. у «Просвіті» відбулася виставка картин і скульптури з участю братів Бутників, І.Рашевського, П.Циганка, М.Жука. На виставці, що стала великою культурною подією у житті Чернігова, привертали увагу виконані ним портрети Оксани та Ірини Коцюбинських.

Окрема сторінка творчого доробку художника – декоративні композиції. Значний інтерес становить панно «Біле і чорне» (1912-1914 рр.). Моделями для нього були юні Павло Тичина і Поліна Коновал.

По смерті М.М.Коцюбинського Михайло Жук організував у себе вдома літературні суботи, учасниками яких були Дмитро Тась, Ладя Могилянська, Віктор Коновал, Аркадій Казка, Сергій Устименко. Спогади Михайла Жука про М.М.Коцюбинського під назвою «Погасле світло» опубліковані в «Літературно-науковому віснику» (№ 5, 1913). У цьому ж часописі вийшли друком «Листи Михайла Коцюбинського до дружини», упорядковані М.Жуком.

Важлива сфера діяльності Жука – графічне оформлення власних збірок «Співи землі», «Ох», «Дрімайлики», «Казки», «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Співомовки» С.Руданського, «Мудрость Экклезиаста» Л.Віхмана, «Грицева шкільна наука» І.Франка та багатьох інших.

Чи не найвідомішою зі спадщини Михайла Жука є серія портретів-плакатів письменників-класиків, зокрема І.Нечуя-Левицького, Г.Сковороди, П.Куліша, Марка Вовчка, М.Коцюбинського, Лесі Українки, В.Стефаника.

Восени 1925 р. родина Жуків переїжджає до Одеси, куди Михайла Івановича запросили на посаду керівника графічної майстерні політехнікуму мистецтв (пізніше – Одеський художній інститут). Через три роки на архітектурному факультеті інституту було відкрито відділ майоліки, що згодом переріс у керамічний факультет, очолюваний професором Жуком.

У фондах музею-заповідника М.М.Коцюбинського зберігаються фаянсові настінні прикраси, тарілка, ваза із зображенням пейзажного характеру, рукописи творів, листи М.І.Жука до М.М.Коцюбинського, статті, спогади, листи до І.М.Коцюбинської, у яких Михайло Іванович дає чимало цінних порад щодо відновлення меморіальної квартири письменника. Чернігівці бережуть пам’ять про М.І.Жука та його внесок у культурний розвій міста. Музейники досліджують його творчу спадщину, готують виставки до ювілейних дат.

Творчість Михайла Жука – багатовимірне і поліфонічне явище в українській та європейській образно-естетичній дійсності ХХ століття. Він був особистістю, яка з’єднує різні естетичні епохи й крокує у майбутнє крізь час і простір.

Т.Кузнєцова, зав. відділом літературної експозиції музею-заповідника М.М.Коцюбинського