Щороку в першу неділю жовтня в Україні відзначають День учителя. Цьогоріч свято припало на 1 жовтня. У День учителя зазвичай вітають усіх педагогічних працівників. І навіть, якщо ви вже давно закінчили школу, це свято – чудовий привід для того, аби зателефонувати улюбленому вчителю та сказати йому слова вдячності за те, що допоміг віднайти шлях до незвіданого колись світу різних наук.

А чи знаєте ви, що Михайло Коцюбинський свого часу теж працював учителем у школі на Поділлі в селі Лопатинці. Також давав і приватні лекції. Про Михайла Коцюбинського як учителя є чимало цікавих спогадів від його учнів та друзів. Цікавими нам видалися спогади учениці Михайла Коцюбинського Єлизавети Бакші. Її батько, бухгалтер цукроварні Кіндрат Мельников, запросив письменника до себе домашнім учителем, де він і працював з 1890 по 1892 рік включно. М.Коцюбинський навчав Єлизавету та двох її молодших братів. Про це навчання Є. Бакша згадувала таке: «…У мене про нього залишились найкращі спогади, як про дуже добру і гарну людину.

Ласкавий з дітьми, він зумів зразу завоювати нашу загальну симпатію, і нам вчитись з ним було легко і приємно. Михайло Михайлович був не тільки нашим вчителем, а і вихователем, і другом… У вільний від навчання час він читав нам доступні нашому розвитку свої та інших авторів твори і тим розвинув нашу любов до України. Дякуючи Михайлові Михайловичу, я дуже полюбила все українське: носила український костюм, співала українських пісень, зацікавилась побутом селян…».

Рідний брат Єлизавети Бакші Михайло Мельников теж поділився своїми спогадами про вчителя Михайла Коцюбинського. «…Пам’ятаю добре, що він… зробився справжнім членом нашої сім’ї. Ми, діти, любили його, а я особисто настільки «прив’язався» до нього, що моє постійне місце під час його навчальної праці з моєю сестрою та братом – було у нього на колінах…

Під впливом Михайла Коцюбинського, як я тепер розумію, у нас, дітей, тоді ж зародилася прихильність та любов до української мови, літератури, культури… Вільний від навчальної роботи час Михайло Михайлович не тратив марно – він використовував його на розмови з селянами, до яких часто ходив в хати і довго там залишався. Гадаю, що ці часи «не пропали» для селян лопатинських…»

***

У  першу жовтневу неділю, коли Україна святкує День учителя, Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського теж вітає всіх тих, хто причетний до непростої, а особливо в нинішній час, вчительської праці. В руках учителя – цвіт нашої нації – наші діти. І саме від майстерності, витримки та вміння пояснити дитині ту чи іншу інформацію залежить і наше майбутнє. Тож вітаємо вас, шановні педагоги, з професійним святом! Нехай праця приносить вам задоволення і буде джерелом натхнення!