Своєрідне враження справило на Михайла Коцюбинського італійське місто Неаполь, про яке письменник розповідає своїй дружині у черговому листі.

1905, 30 травня, Неаполь.

30 мая нов. стилю, вівторок, 1905.

Napoli Piazza Garibaldi Hotel du Commerce № 11. Неаполь.

Ще вчора увечері приїхав сюди, та не встиг написати до тебе, моє серце Вірунечко. Був дуже втомлений і зараз ліг спати. Зупинився в якімсь комерційнім готелі, брудно, але в доброму пункті, на площ[і] Гарібальді, і з вікна видно Везувій. Увечері на вершку горять вогнем два потоки лави. Сьогодні оглядав город і навіть їздив на човні по морю. Ну, знаєш, в Криму море далеко краще. Тут якесь сіре і невелике, бо це “залів”. Може, через те, що погода сіра, небо в хмарах. Тепла нема. Море недоступне, берег взято в кам’яні стіни і доступитися до нього не можна. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя. Скрізь – і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі – життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір. Такий крик на вулицях, що себе не чуєш. Всі і все стараються зробити найбільше галасу. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай. По вулицях їздять піаніно і грають, звощики ляскають з батогів, наче стріляють, продавці співають, як муедзини в Криму, осли кричать, жовті кози стадами бродять по вулицях і теж кричать і дзвонять дзвониками. Просто пекло. Дітей цілі табуни, вони кричать і перекидаються, як чорти. Все живе рухом і криком. Завтра їду оглядати Помпею і кращі кутики Неаполя. Пробуду тут тиждень або 9 днів. Я здоров. Чекаю листів , що перешле Сембратович. Написав йому. Як там вдома? Скучаю. Поцілуй маму, Лідю і діточок. Пиши на Сембратовича. Цілую міцно. Твій Муся.

Napoli, Piazza Garibaldi, Hotel du Commerce.

***********************************************************************************************

Примітки

Везувій – вулкан біля міста Неаполя в Італії.