Листи з Житомира. Продовження | 21:30 | ||||
1898, 25 лютого, Житомир Добридень, Вірунечко моя! Як тобі спалося, дитино, невже Юрась знов не давав? Ти сими днями зовсім не гуляєш, для твого здоров’я це недобре. Нарешті, ти дістала паперу. Пишеш, що то для мене. Дякую й цілую, моє серденяточко за це. Трохи дорого взяв Паньківський з тебе – а може, в дорозі хто витяг, злакомився на папір. Цікаво, чи він (папір) йшов через цензуру (чи є на обгортці печатка “Д.Ц.”), чи так дійшов. Радиш мені звернутися листом до віце-губернатора. Я послухав би твоє[ї] ради, та мене зупиняє те, що пише генерал в цій справі. Він пише, як ти читала вже у вчорайшому мому листі, що коли за 2 тижні губернатор (чи той, хто тепер на його місці) не одпише, то я вважатимусь затвердженим. Ти маєш змогу приватно дізнатися – чи й Управа так думає, як генерал – і коли так, то нащо мені писати ще до когось. Коли ж ні, то подай мені ім’я й фамілію віце-губернатора – бо як же мені інакше звернутися до нього листом? До Вінниці я написав, та не маю ще одповіді. Може, ти дістала листа від мами, то напишеш, серце, що там з ними і як. Нині не було листів, опріч від тебе. Масниця минає одноманітно, непомітно. Млинці, правда, їм, – бо дають на обід – та й по всьому. Усе збираюся поспитати тебе, Вірусенько, хто тобі варить обідати, як ти харчуєшся? Ти нічого не пишеш про це. Невже “гага” варить сама їсти? Я, моя дитинко, здоров. Настрій лиш поганий і вже хіба тоді тільки поправиться, як будемо разом, коли я не буду почуватися самотнім, одрізаним од всього дорогого та близького. А поки почуваю себе погано, настільки погано, що не можу нічим зайнятися. Та й сусід мене тривожить. У ті вільні години, що маю увечері, напевне знаю, що у мого сусіда разів 5 буде істерика, що він буде кричати, лаятись і кидати на поміст всякі речі. Двері тонкі – і я все чую. Звісно, що поганого мого настрою не може поправити все те, що я чую. Навпаки, так часом мене дратує це, що мушу бігти в другу хату, зачинятися й ховати голову під подушку, щоб нічого не чути. Яка може бути праця при таких умовах? Сердечко Віро, коли прийдуть гроші з Криму – як з ними зробити? Чи ти скажеш одіслати їх мені до Житомира, чи прислати тобі “доверенность” на право взяти ті гроші з пошти. Я, бач, прохав вислати гроші до Чернігова на моє ймення, сподіваючись до того часу бути в Чернігові. Треба кінчати, а то зараз масаж. По масажі біжу на роботу. Цілую тебе сердечно, моє ти щастя, втіхо моя єдина. Щире й дуже кохаю тебе. Ще й ще цілую. Твій Муся. Юрася цілую. Коли приїхали наші - передай їм поцілунок. Чи мама здорова?
| |||||
Переглядів: 1274 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всього коментарів: 0 | |