Листи з Житомира. Продовження | 18:32 | ||||
1898, 18 лютого, Житомир Ти мене трохи заспокоїла своїм листом. Юрасикові краще, ти здорова, нічого лихого не сталося вдома. Одно тільки погано, що мама не хоче послухати мене й їде до Вінниці. Хоч би шуба добра трапилася. Як то ти справишся сама, Вірунечко моя кохана? Я навіть не відаю, чи надовго їде мама, коли вони повернуть. А я, моя дитино, сумую тут і чогось боюсь надіятись, що мені дадуть таки посаду в Чернігові. Так мені хочеться до тебе, так хочеться, що вже трудно видержати кілька день тих, які лишаються до повного розроху (якщо Коген не бреше, знов). Знаєш, Вірунечко, мою замітку про Куліша передрукували одеські і другі газети без всякої зміни. То добре, бо все-таки шириться відомість про нашу літературу. Коли б у мене було більш вільного часу, я дав би цілий ряд етюдів літературних характеристик з нашої літератури. Очевидячки, це цікавить південні газети, а разом з тим і публіку. Біда моя з Кравченком – він експлуатує мою делікатність, і я не можу одмовитись, коли він прохає мене, і через те мушу й нині, хоч на годинку, піти до нього, хоч мені страх як не хочеться. Знаю, що буде мучити мене своїми творами. Серденько! Скоріш звідси, од всяких тутейших капостей! Пишу листа в конторі, страшенне заважають, вічно хтось приходить і з балачками звертається. Барбуша – пишна! Я так і уявив її собі, як вона рішає справи! Поклонись їй від мене. Що це Русова – моя антагоністка старається за мене? Щось тут нещире, як мені здається. Ну, бувай здорова, дитиночко. До завтра. Цілую тебе, кохання моє солодке. Твій Муся. Маму й Лідю цілую. Юрасика поцілуй від тата. ****************************************************************** Примітки: Барбуша – так називали в родині Коцюбинських Варвару Іванівну Колесникову, чернігівську вчительку, товаришку Віри Устимівни молодих років. Русова Софія (1856-1840) - уроджена Ліндфорс – дружина відомого статистика О. Русова, літературний критик і громадський діяч. Деякий час жила в Чернігові, писала статті про українську літературу і зокрема про Коцюбинського в журналі “Русская мысль” (1903 р.), “Южные записки” (1904 р.), “Журнал для всех” (1904 р.). Стояла біля джерел жіночого демократичного руху на Україні, була членом Центральної Ради, з 1934 – почесний голова Всесвітнього союзу українок. Автор праць у галузі мовознавства і літератури (про творчість Т. Сковороди, Т. Шевченка, Р. Тагора), педагогіки.
| |||||
Переглядів: 1247 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всього коментарів: 0 | |