Головна » 2015 » Лютий » 11 » Листи з Житомира. Продовження
Листи з Житомира. Продовження
16:14
1898 11 лютого, Житомир

Що то моя дитиночка робить, чим вона так занята, що не має часу на лист до мене? Дуже я цікавий знати про всі клопоти й заняття моєї пташки. Судячи по собі, думаю, що то мусить бути якась велика, негайна робота, бо я все ж таки можу увірвати хвилиночку на лист до моєї Вірунечки.
Ти чекаєш на звістки про Когена. Отож нічого цікавого. Був Коген – і нема його. Покрутив хвостом і повіявся знов до Києва. Обіцяв коло 5-го вернутися й привезти мені гроші. 99% за те, що збреше.

Казав мені вчора, що може мене пустити, коли я схочу, бо вже знайшов собі другого на моє місце. Той другий – Коривицький, бувший видавець “Волыни”, урядовець Каз[енної] Палати. Платитиме йому Коген по 40 карб. на місяць. Як тільки зверне гроші, я вільний.
Дістав казенного пакета. Од Крим[ського] Філок[серного] коміт[ету]. От що пишуть: “Считаю приятным для себя долгом уведомить Вас, Мил[остивый] Госуд[арь], что, согласно уведомлению Департамента Земледелия от 4-го с[его] января за № 133, Г[осподин] Министр из`явил согласие на выдачу Вам, денежного пособия в розмере 250 р. Благоволите прислать в Комит[ет] расписку и т.д. за вычетом 25 руб. в инвалидный капитал” …
Значить, матимеш (бо твої гроші, на піаніно) 225 карб.
Завтра посилаю розписку і попрохаю вислати в Чернігів.

Дитинко моя! Що там з Юрасиком? Невже він і досі не горить? Може, то була погана віспа і не прищепиться добре? Це була б велика неприємність, бо довелось би вдруге щепити і, значить, вдруге переносити всі наслідки цього неприємного акту.
Я, моя дитинко, думаю помістити в “Волыни” справоздання з першої книжки “Літер[атурно]-Наук[ового] Вістника”.
Подам зміст, напишу, що цензура його пускає, передплата коштує 8 руб. і т[аке] інше. Може, ця замітка придбає передплатників до “Вістника”, а це було б непогано. Балакав про це з “Эф’ом”, він, на превелике моє здивування, згоджується. Сьогодні говорив з ним і про статтю Грінченкову. “В высшей степени нецензурно, если бы я был цензором – запретил бы безусловно…”. А проте пускає її, не знаю тільки, чи цензор справді пустить, бо у нас сими днями другий цензор, віце-губернатор заслаб. Якби був віце-губернатор, напевне, пройшла б стаття. Ну, побачимо.

А поки що – цілую тебе міцно, моє ти янголяточко. Бувай здорова і не забувай свого Мусю. Маму й Юрася цілую. Лідю теж. Богданці і Лізе – поцілунки.
Ще раз тебе цілую.
Муся.

******************************************************************
Примітки:

… думаю помістити в “Волыни” справоздання з першої книжки “Літер[атурно]-Наук[ового] вістника.” – Така рецензія під заголовком “Галицький літературно-науковий вістник” була надрукована в газеті “Волынь” від 14 лютого 1898 р. за підписом “М.К.”

QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Переглядів: 1268 | Додав: kotsiubynska | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar
Вітаю Вас Гість