11 березня у літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбулася третя зустріч у межах проекту «Михайло Коцюбинський – знайомий незнайомець». Цього разу темою для розмови стали подорожі письменника і, зокрема, Крим, який свого часу надзвичайно вразив Михайла Михайловича своїм неповторним колоритом, надзвичайною природою, яскравими традиціями.

Яким ми звикли бачити сучасний Крим, де більшості з нас доводилося побувати? А яким його вперше побачив класик української літератури, тоді ще молодий письменник Михайло Михайлович Коцюбинський? Чому він так вразив його?

Ще з дитинства в душі письменника зародилася любов до мандрів. Об’їздивши разом з родиною усе Поділля, а потому учителюючи по селах, він знайомився з різними людьми, пізнавав життя у всіх його проявах, шукав красу навіть посеред буденності. І можливо, саме любов до мандрів стає однією з вагомих причин в тому, що письменник влаштовується на роботу у філоксерний комітет, організований задля боротьби зі шкідником винограду філоксерою. Така робота дала письменнику змогу познайомитися з життям людей на півдні України, в Молдавії, а потому і в Криму.

Саме Крим надзвичайно вразив М.Коцюбинського своєю неймовірною природою та екзотичними, як для людини з європейським світоглядом, традиціями татар, котрі і були основним населенням півострова. З перебуванням в Криму пов’язано і кілька важливих моментів з особистого життя письменника, адже саме тут, в урочищі Святої Трійці він освідчився своїй коханій дружині Вірі Устимівні. Згодом в Алушті пройшли заледве не півроку з їхнього подружнього життя, які стали справжньою медовою порою для Михайла та Віри Коцюбинських. Мине кілька років, і письменник уже разом зі своєю великою родиною знову навідається до Криму та оселиться у невеличкому на той час містечку Сімеїз. І зараз у татарському будинку, де мешкала родина Коцюбинських, працює музей письменника.

Свідченням того, яке сильне враження справило на письменника перебування в Криму, є його твори «У путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами» і величезна кількість листів, які в дійсності можна вважати не лише замальовками до майбутніх творів, а й заледве не справжнім щоденником з кримського життя. Помітив М.Коцюбинський і інший Крим, не татарський, з його старовинними православними монастирями, в одному з яких, а саме Кузьмо-Дем’янівському, він навіть хотів пожити в ролі послушника, щоб краще пізнати життя ченців. Проте цей задум втілити йому не довелося. Натомість у творчому доробку М.Коцюбинського з’являється оповідання «У грішний світ».

Яскравими ілюстраціями до оповіді про кримські мандри М.Коцюбинського стали фрагменти з його творів і листів, прочитані автором і ведучою проекту,заступником директора музею з наукової роботи Наталією Коцюбинською та вченим секретарем музею Дмитром Мельниченком.

Не менший інтерес у гостей заходу викликали фрагменти відеофільмів, знятих за мотивами кримських оповідань письменника. Крім того, гості заходу змогли ознайомитися з невеличкою виставкою фондових матеріалів, присвяченою татарській тематиці. Зокрема, до уваги відвідувачів було запропоновано збірку перекладів творів М.Коцюбинського татарською мовою, татарську пляшку, але найбільший інтерес викликав такий колоритний для нас експонат, як кешкюль – миска дервіша, у котру збираються пожертвування.

Говорячи про те, яким був Крим у кінці ХІХ – на початку ХХ століття, автор проекту Наталія Коцюбинська не змогла оминути увагою і сучасні обставини в регіоні та історичні передумови, які призвели до їх формування. Радянський терор 1918-1921 рр., а згодом і депортація кримських татар 1944 року та заселення на їх місце росіян, які не вміли господарювати на камені і цінити природне багатство півострова, мають своїм наслідком занепад і втрату краєм своєї автентичної краси. З Криму наче вийняли душу…

Наостанок Наталія Михайлівна розповіла гостям про традиційний татарський танець з символічною назвою «хайтарма», яка у перекладі означає «повернення», та висловила сподівання, що душа Криму, його народ повернуться на окупований півострів і займуть там достойне місце.

Наступна зустріч в межах проекту «Михайло Коцюбинський – знайомий незнайомець» відбудеться 8 квітня. Цього разу гості заходу разом з письменником вирушать у мандрівку на сонячний острів Капрі.

Вартість квитка 30 грн.

Кількість квитків обмежена. Попередній запис на участь у проекті обов’язковий.

Довідки за тел.: (04622) 4-10-03; (063) 065 61 49; (097) 465 70 91.

Адреса музею: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 3.