Сьогодні, 16 лютого, в музеї Коцюбинського у рамках мистецького проєкту «Академія української музики» відбувся цікавий та змістовний захід «Коло життя. М.Коцюбинський». Він зібрав гостей у найбільшій кімнаті меморіального будинку – у робочому кабінеті Михайла Коцюбинського. Саме тут колись письменник ретельно підбирав кожне слово, працюючи на повістю «Тіні забутих предків», тут колись грав на роялі Микола Лисенко, і тут відбувалися літературні суботи.

Сьогодні спраглі до мистецтва змогли теж побути в цій кімнаті та поговорити про філософію Михайла Коцюбинського, про його літературний шедевр – «Тіні забутих предків». І все це – за чашечкою ароматного та духмяного чаю у затишній атмосфері.

Кожна людина, що живе на землі, пише свою книгу життя. І для кожного вона індивідуальна – у когось швидко забудеться, а чиюсь – читатимуть вічно. Відколи світ існує – життєве коло незмінне. "Старе листя спадає, молоде наростає. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость" – так писав Коцюбинський, великий майстер художнього слова і великий поціновувач життя. Він любив красу і шукав гармонію у світі, прагнув досконалості і небуденності.

Під час заходу проводилися паралелі між автором і героєм повісті «Тіні забутих предків» – обоє вони були непересічними особистостями, постійно шукали красу життя та впивалися нею. Головний персонаж повісті Іван – у музиці. Автор – у слові. І так ця музика і слово переплелися між собою у творі, що стали нерозривними.

Сьогодні гості заслухали чимало цитат із повісті, в яких помітили справжню майстерність Коцюбинського, що полягає у вмінні передавати звуки, кольори та світло словом. Уважний слухач неодмінно помітив, що крізь увесь твір проходить думка про те, що життя коротке і людині потрібно встигнути набутися на цьому світі тут і зараз.

Не оминули увагою і фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», що посів першу сходинку у списку Українського поетичного кіно. Режисерові вдалося відчути силу слова Коцюбинського і втілити її у кінострічці. А після натхненної зустрічі в музеї гості змогли переглянути цей фільм у Туристичному інформаційному центрі.

Яскравою родзинкою розмови про філософію Коцюбинського стала гра молодого композитора Івана Савченка. Він виконав кілька мелодій, зірвавши бурхливий шквал оплесків.

По-справжньому щирою і теплою видалася зустріч небайдужих до слова Коцюбинського людей. Радіємо, що теж мали нагоду долучитися до циклу заходів «Академії української музики»!