«Черниговская земская газета» - орган Чернігівської губернської земської управи у №30 за 17 квітня подала допис про відзначення у Чернігові 4 роковин смерті М.М. Коцюбинського. У статті йдеться про те, що 9 квітня на Троїцькому кладовищі відбулась панахида по славному українському письменнику М. Коцюбинському. Навкруги могили зібрались чернігівці, стояли військові. На могилу були схилені прапори. Після панахиди була промова Іллі Шрага, друга письменника.

Біля брами хор проспівав «Ще не вмерла Україна». Присутні примушували хор повторювати цей гімн кілька разів. І гучне «Слава» лунало навкруги. Натхнені Коцюбинським, його щирою любов’ю до України, боротьбою за українську мову всі учасники панахиди з кладовища рушили до міської думи. Попереду їхав у старовинному козацькому вбранні чернігівський сотник Василь Павленко з своїм джурою. За ними несли стяги з написами «Хай живе воля», «Автономія України». Панахида переросла у маніфестацію. В поході брали участь військовий оркестр і оркестр учнів варшавської гімназії, хор, військові-українці, величезна юрба народу.

Маніфестантів  зустрів і привітав від імені міста міський голова А. Верзілов. Він закінчив свою промову словами «Слава Україні», які були підхоплені людьми. Громадяни передали А. Верзілову національний прапор, висловлюючи бажання, щоб стяг цей висів на будівлі міської думи. Міський голова прийняв стяг і пообіцяв виконати волю народу.

Настрій маніфестантів був піднесений. Народ  разом з хором багато разів співали «Ще не вмерла Україна», «Заповіт», «Ви жертвою в бою нерівнім лягли».

Після цього маніфестанти вирушили до дворянського зібрання, де на той час відбувався селянський з’їзд. Там на зустріч маніфестантам вийшли селяни-делегати з національними прапорами.

Весь час лунали гучні вигуки «Слава Україні і війську», оркестри грали марсельєзу, хор співав національний гімн. Нарешті одним з промовців було висловлене бажання, щоб ті селяни, які були присутні на цьому національному заході – розказали, рознесли вісті про все, що бачили і чули по своїх селах, розповіли своїм родичам, що вони тепер вільні українці, що тепер їх мова не пригніченого раба, а мова вільного великого українського народу , культура якого мусить стати поруч з усіма культурами всесвіту .

Під час маніфестації і селянського з’їзду учасники зібрали кошти на пам’ятник незабутньому письменникові М. Коцюбинському.

За матеріалами газети «Черниговская земская газета»,1917, №30.