1894, 8 лютого – в Чернігові народився Аркадій Валійський, генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив чернігівську гімназію. На фронтах Першої світової війни отримав офіцерський чин поручника.

В 1917-му перейшов із своїм підрозділом на бік УНР. Відзначився в боях із більшовиками – під Житомиром, у складі Волинської групи Армії УНР. На чолі курсантського куреня брав участь у радянсько-польській війні 1920-1921 років.

Після поразки Визвольних змагань був інтернований до Польщі. Пішов на контрактну службу у Військо Польське, дослужився до звання майора польської армії.

У вересні 1939-го в складі частин Війська Польського обороняв Варшаву від німців, пораненим потрапив у полон. Після звільнення співпрацював з Головним отаманом Армії УНР Андрієм Лівицьким і військовим міністром Володимиром Сальським. З березня 1945-го – керівник штабу Української Національної армії Павла Шандрука.

У 1951-му емігрував до США. Опікувався ветеранськими організаціями у Військовому міністерстві УНР в екзилі.

Помер 16 вересня 1976-го в Нью-Йорку (США), похований на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

Фото: Аркадій Валійський (1894-1976), pivnich.info.