29–30 вересня минає 80 років, відколи у Бабиному Яру загинули перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. Їхня провина була лише в тому, що за національністю вони були євреями.

У ці вересневі дні Україна вшановує пам’ять про  десятки тисяч розстріляних людей у Бабиному. До цієї дати Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського підготував виставку бібліотечних матеріалів «Вічні дзвони пам’яті». У вітрині представлені друковані та періодичні видання, що розповідають про події тих часів.

Загалом протягом 1941-1943 років в Бабиному Яру було вбито близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених, пацієнтів психлікарні, заручників, українських націоналістів і радянських партизанів. Бабин Яр – це місце, яке об’єднує всіх нас у скорботі та в усвідомленні того, що потрібно шукати підтримку та взаєморозуміння між народами.

Події, які відбулися у Бабиному Яру, – увійшли в історію людської цивілізації як одна з наймасштабніших акцій знищення мирних людей під час Другої світової війни. Хоч масові розстріли євреїв відбувалися і в інших містах, все ж саме Бабин Яр став символом справжньої катастрофи, адже це не лише фізичне знищення людей, а і справжня спроба стерти пам’ять про вбитих людей, адже, покидаючи Київ, нацисти намагалися приховати сліди своїх звірств.