Відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї ООН №60/7 від 1.11.2005 року увесь світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Україна долучилася до вшанування цього дня на державному рівні у 2012 році.

У міжнародному документі асамблеї ООН ідеться: «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Чому День пам’яті жертв Голокосту припадає на 27 січня? Саме цього дня 1945 року війська Першого українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Нині його вважають символом нацистських злочинів.

У наші дні Голокостом називають масове знищення та переслідування євреїв під час Другої світової війни. Людей знищували за етнічною приналежністю. У Європі євреїв заганяли в гетто, а потім їх могли відправляти до місць масових знищень у газові камери. В Україні ж багато єврейського населення розстрілювали у протитанкових ямах, які викопували раніше військовополонені, місцеві жителі або ж і самі жертви. Вперше «Акції зачисток» почали проводити в окупованій Галичині. За тиждень погромів у Львові нацисти вбили 6 тисяч євреїв.

«Остаточне вирішення» єврейського питання призвело до того, що на Галичині було знищено 610 тисяч євреїв. На Наддніпрянщині в 20-х числах липня 1941 року розстріляли 1400 уманських євреїв. З 26 по 29 серпня 1941 року Кам’янці-Подільському було вбито 23600 людей.

Румунські війська, що увійшли в Одесу, розстріляли 20 тисяч місцевих євреїв. Наприкінці 1941-го біля с. Богданівка Одеської області (нині – Миколаївської) румуни вбили близько 40 тисяч євреїв.

Бабин Яр – масова братська могила і символ Голокосту в Україні. Масові розстріли в ньому почалися відразу після того, як нацисти вступили до Києва. З 27 вересня тут активно розстрілювали євреїв – і військовополонених, і цивільних громадян. До кінця жовтня 1941 року в цьому місці померло понад 33 тисячі осіб. До кінця 1943 року в Бабиному Яру розстрілювали комуністів-підпільників, ромів, заручників, моряків Дніпровської флотилії, в’язнів гестапо, українських націоналістів. Навесні 1941 року почав діяти Сирецький концентраційний табір. Бабин Яр став останнім місцем і для його полонених. Загалом у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч громадян.

Нещадна політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як етнорелігійну та соціокультурну спільноту. Загалом жертвами Голокосту стало понад 1,5 мільйона осіб.

В Україні найбільшими масовими місцями страт євреїв стали: Бабин Яр (Київ) – більше 100 тисяч осіб, с. Богданівка Одеської обл. – понад 40 тисяч осіб, Дрогобицький Яр (Харків) – близько 20 тисяч осіб, Кам’янець-Подільський – понад 23 тисячі осіб, с. Дальник Одеської обл. – близько 18 тисяч осіб, урочище Сосонки поряд із Рівним – близько 17 тисяч осіб.

Фото:

1. Трупи на єврейському кладовищі. Львів, 1941 р.
2. Мешканці гетто в Дрогобичі (Львівська область, тоді ‑ Генеральна Губернія) очікують депортації, 21 липня 1941 р.
3. Військовополонені закопують тіла розстріляних у Бабиному Яру. 01.10.1941.

Фото взято з сайту Українського інституту національної пам’яті