Чи знаєте ви, що 26 грудня – День подарунків? Це свято з’явилося у Великій Британії та швидко розлетілося іншими країнами світу. Нині його відзначають у країнах Британської Співдружності та Європі: в Німеччині, Польщі, Угорщині, Румунії та ін.

В оригіналі свято називають «Boxing Day», що дослівно перекладається як «день коробок». Цікаво, що маються на увазі саме коробки, в які складають подарунки, які в цей день всі підносять один одному. Історично склалося так, що 26 грудня відкривали пожертвування у церкві, які збирали напередодні на Різдво, 25 грудня. Їх роздавали бідним. Саме тому вважають, що в цей день потрібно подарувати подарунок не тільки близьким, але й допомогти бідним. 

За ще однією версією в давні часи аристократи 26 грудня обдаровували васалів і прислугу, які отримували вихідний цього дня, бо в Різдво працювали на святі у господарів. Також 26 грудня купці видавали всім, хто працював на них (продавцям, слугам та посильним) щось на кшталт різдвяної премії — коробки зі смачною їжею та ласощами.

Традиція дарувати подарунки в час зимових свят була і в родині Коцюбинських. Коли Віра Устимівна була ще нареченою Михайла Коцюбинського, до Нового року та Різдва Христового вона дарувала йому паперові іграшки: будиночок, ялинку, велосипед, а ще – сорочку з красивими «застіжками», солодкі цукерки. Пізніше ж Михайло Михайлович писав Вірі Устимівні: «Спасибі тобі, Вірусенько, за дарунки на ялинку; не дурно ж снилася мені ялинка: дідусь-Чернігів привіз мені на білому коні і ялинку, і велосипеда, і машину – і то достоту такі, як я уявляв собі та хвалився матері – вирізані з паперу. Цілую ще раз і за сорочки, і за застіжки – що дуже сподобались нашим. Цукерки ми поїли з великим смаком. Хатинка та кицька стоять у мене на столі».

В час новорічно-різдвяних свят Михайло Коцюбинський дарував своїй сім’ї подарунки. Так, 1911 року, коли в цей період він перебував на острові Капрі в Італії, то надсилав додому до Чернігова дві поштові посилки з капрійськими мандаринами, сухим виноградом і з лялькою у традиційній італійській сукні із залізними прутиками замість ніжок, на які нанизувалися фіги. Натомість Віра Устимівна відправила на Капрі чоловікові невелику чернігівську ялинку. Отримавши цей подарунок, Михайло Михайлович відразу поспішив подякувати за нього дружині і написав їй листа: «Спасибі тобі, дорога Вірунечко, за добрі бажання на Новий рік. Дякую мамі, Ліді і діточкам. Мені так приємно було дістати Ваш лист якраз під Новий рік, та ще з ялинкою. Я повішав ялинку в столовій на лампі і запросив на свято всіх. Так і у нас була ялинка, правда, маленька, з одним золотим волоском, але чернігівська ялинка».