«Стиха, стиха Дунай воду несе»… а ще тихіше, ще спокійніше над пишним Дунаєм. Південне повітря, убравши в себе, мов губка воду, усі проміння сонця, висить тремтячими грудьми над чудовим краєвидом, тисячами сліпучих іскорок обсипає широку річку, що ледве помітно для ока гойдає свою жовту воду межи піскуватими берегами… А на румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на варті поміж річкою та шпичастими горами, що блакитними тінями лягли на блакитному небі і приковують до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту…

М.Коцюбинський «Помстився»

Працюючи над художніми творами, М.Коцюбинський переносив на папір свої спостереження з довколишнього світу, враження, отримані від побаченого й почутого під час подорожей. І тоді в белетристичній лабораторії письменника класичні сюжети з людського життя шляхом художнього переосмислення перетворювалися в оригінальні твори, де одночасно перепліталися вічні теми любові і зради, добра і зла, внутрішнього морального вибору і відповідальності за себе самого і долю близької людини.

Саме таким твором є одне з ранніх оповідань М.Коцюбинського – образок «Помстився». Твір, написаний у Вінниці, датований 20 лютого 1893 року, проте навіть з відстані 130 років він вражає не типовим, як для тогочасної літератури, розвитком поширеного сюжету про нещасливе кохання, тяжке заробітчанське життя, зведену паном дівчину. Життєва драма розвивається на тлі мальовничих південних придунайських краєвидів, котрі так вразили письменника під час його роботи у філоксерній комісії біля сіл Каменичі та Джурджулешти.

У травні 1893 року М.Коцюбинський пише в листі до редактора львівського журналу «Зоря» Василя Лукича: “Ще в лютому налагодив я для «Зорі» образок «Помстився». Посилаю його тепер Вам для календаря «Просвіти», скоро він буде придатним для цього видання. Коли ж Ви знайдете його непридатним для календаря, то прошу помістити в «Зорі»”. Саме на сторінках часопису у січні 1894 року образок вперше вийшов у світ.